Якось я вже писав про те, як гормони впливають на поведінку людини, проте це лише частина факторів, що впливають на поведінку. Якщо продовжити цю тему в контексті генетики, то можна навести багато інших прикладів, що визначають поведінку навіть іноді крутіше за гормони. Наприклад, дуже цікаво вивчати як впливає робота деяких біохімічних ферментів на такі аспекти поведінки, як запальність емоційність, схильність до залежностей, схильність до психічних захворювань.
Небагато конкретики. Є такий фермент Катехол-О-метилтрансферазу (КОМТ, COMT) . Він має ключову роль в інактивації катехоламінів, — дофамін, адреналін і норадреналін. Він відіграє важливу роль у регуляції емоційного фону, когнітивних функцій (особливо у префронтальній корі мозку) та реакції на стрес, беручи участь у метаболізмі нейромедіаторів.
Так от, часто буває так, що у людей є поліморфізми в генах цього ферменту. Наприклад, поліморфізм rs4680 (мій, і багато хто бачив), при ньому знижується активність ферменту, у людини накопичується дофамін і норадреналін. З одного боку це підвищує активність людини, особливо якщо їй потрібно працювати фізично (глибша концентрація), але з іншого боку такі люди можуть бути чутливі до стресу (особливо коли накладаються інші поліморфізми). Яскраві ознаки такого стану можна бачити у конфліктах, люди з ним починають "зриватися". Наприклад, у них починають тремтіти руки, мова стає нечіткою, змінюється інтонація та зіниці, підвищується пото та саловиділення (шкіра починає блищати).
Або ж інший приклад, фермент Моноаміноксидаза А (MAO-А) , фермент розщеплює серотонін, дофамін, норадреналін. І так, він теж "ламається" генетично. При його поломці та низькій активності підвищується дофамін та серотонін (таке буває при поліморфізмі MAOA-uVNTR). При такому стані відбувається поганіша картина — підвищується імпульсивність та реактивна агресія. Особливо це погано при травматичному дитинстві. Це веде різним девіаціям, наприклад антисоціальна поведінка, коли без особливої причини людина виявляє агресію до себе та інших. Думаю, кожен з вас хоч раз у житті зустрічав таких людей, у них можуть бути проблеми з алкоголем, із законом, і з ними складно вести конструктивний діалог.
Ну і ще один яскравий приклад – це поліморфізми в рецепторі дофаміну (DRD2). Наприклад rs1800497 . При ньому може знижуватись чутливість системи нагороди. Тобто людині мало дофаміну на клітинному рівні. Такі люди зазвичай мають схильність до залежностей (нікотин, алкоголь, стимулятори), до пошуку новизни (novelty seeking), до девіацій у сексуальній поведінці (наприклад зйомка в порно, БДСМ тощо), до прокрастинації.
Навіщо вам це знати? Справа в тому, що розуміючи ці біохімічні нюанси, ви зможете краще розуміти людей. Це особливо важливо, наприклад, під час виховання дітей. Дані поліморфізми дуже добре модулюються\коригуються: середовищем, звичками, добавками, але важливо якомога раніше їх зрозуміти через ДНК тести.
