Іспанські дослідники виконали мультиомний аналіз окремих клітин в інфузійному продукті терапевтичних Т-лімфоцитів з химерними антигенними рецепторами та виявили, що склад та властивості клітин у ньому, а також їх динаміка після введення значно впливають на ефективність лікування. Звіт про роботу опубліковано в журналі Cell Reports Medicine.
Т-лімфоцити з химерними антигенними рецепторами (CAR-T-лімфоцити) дозволяють досягати радикальних успіхів у терапії онкозахворювань, аж до повного лікування (докладно про цю технологію можна почитати у матеріалі «Хімера проти раку»). В даний час до клінічного використання дійшли препарати для лікування B-клітинних онкогематологічних новоутворень та одного з різновидів синовіальної саркоми. При цьому вони ефективно допомагають приблизно половині пацієнтів, у яких не спрацювали інші види терапії, а в іншої половини відповідь недостатня чи відсутня. Імовірність успіху залежить від багатьох чинників, вивчення яких триває нині.
Пабло Менендес (Pablo Menéndez) з Дослідницького інституту лейкемії імені Жозепа Каррераса з колегами провів інтегральний аналіз клональної кінетики та транскриптомної гетерогенності інфузійних продуктів CD19-CAR-T-лімфоцитів (варнімкабтагену аутоцеліцелу) рефрактериним або рецидивуючим гострим B-клітинним леймозом. Т-лімфоцити препарату.
Рівень трансдукції CAR в інфузійних продуктах становить від 23 до 38 відсотків. Рівень розмноження CAR-T-лімфоцитів в організмі пацієнтів були різними, досягаючи піку між перовим і четвертим тижнями після інфузії. У двох пацієнтів спостерігався ранній рецидив на другому та третьому місяці, у одного — пізній на шостому, у двох була отримана стійка повна відповідь на терапію. Загалом у всіх зразках на різних стадіях було проаналізовано 37,1 тисяч одиночних високоякісних Т-лімфоцитів. Вони чітко виділялися кластери наївних CD4+-клеток; ефекторних, запам'ятовують і цитотоксичних CD8+-клітин, а також цитотоксичних γδ Т-клітин.
Зіставлення підтипів CAR-позитивних та CAR-негативних клітин в інфузійному продукті показало, що перші проліферують значно активніше, а серед непроліферуючої фракції других спостерігається значно більша частка ефекторних CD8+-клітин. Як з'ясувалося, у пацієнтів з повною відповіддю на терапію CAR-позитивних CD4+-клітин в інфузійному продукті було щонайменше втричі більше, ніж CD8+. Вплив цього співвідношення на ефективність було підтверджено (p = 0,03) в окремій когорті з 47 пацієнтів із гострим B-клітинним лімфобластним лейкозом. При цьому експресія маркерів виснаження Т-лімфоцитів, що передує трансдукції, негативно корелювала з успішністю терапії.
На піку розмноження в організмі пацієнтів частка проліферуючих CAR-позитивних і CAR-негативних Т-лімфоцитів зменшувалась, заміщаючись CD8+-клітинами, вони ж переважали над CD4+ серед непроліферуючих CAR-позитивних. Клінічне значення цих клітин було підтверджено в ретроспективних когортах з 18 пацієнтів з гострим B-клітинним лімфобластним лейкозом, які отримували варні-ціл, і 58 пацієнтів з дифузною велико-B-клітинною лімфомою, які отримували аксі-ціл або тиса-ціл.
Отримані результати вказують на складний характер Т-клітинної відповіді при CD19-CAR-T-терапії, яка не обмежена лише CAR-позитивними αβ Т-лімфоцитами. Зокрема, велике значення має відношення CD4+/CD8+-клітин в інфузійному продукті, що передує виснаження клітин і розмноження γδ Т-лімфоцитів після інфузії. Вплив на ці фактори може у перспективі підвищити успішність лікування, роблять висновок автори роботи.
Раніше американські дослідники змогли у доклінічних випробуваннях на мишах багаторазово підвищити ефективність CAR-T-терапії, використовуючи для цього експериментальний модифікований людський інтерлейкін-7, який стимулює зростання лімфоцитів.