Отже, напевно вже багато хто з вас чув про варіант штучного інтелекту під назвою ChatGPT . Цей алгоритм відповідає на ваші запитання та завдання. Незабаром такі технології замінять людей (дурних людей ). Але зараз я про інше — Ви замислювалися, як такі алгоритми працюють? Ось сів програміст, написав інноваційний самонавчальний алгоритм, але цього мало , цьому алгоритму потрібно якось «годувати» інформацію. Ну, а де ця інформація зараз? Програміст пише вже інший алгоритм, що автоматично «ходить» по сайтах, дивиться там інформацію і передає її алгоритму що вчиться. За підсумками отримуємо навчений алгоритм, що здатний робити певні висновки.🙂
😁

Так ось, навчання живих організмів і зокрема їхнього імунітету відбувається за такою ж аналогією. Точніше штучні алгоритми зробили завдяки цій аналогії🙂 Кожен живий організм має набір самонавчених алгоритмів, які аналізують зовнішнє середовище і не тільки. У багатоклітинних організмах ці алгоритми поділяються на системи. Зараз нас цікавить імунна система та як її алгоритми справляються з паразитами.
Відразу слід зазначити, що паразити це не тільки глисти, як прийнято вважати. 🙂Крім них, це і гриби і бактерії і віруси.

Як відбувається навчання імунної системи? Замість інформації з інтернету (а було б непогано 🙂), живі організми отримують інформацію із зовнішнього середовища та у спадок. Нас цікавить набутий імунітет, а це інформація опору довкілля. Звучить складно, але приклад — народжується людина, перше із чим стикається його імунна система — це бактерії та грибки в інтимних місцях дівчини (ось чому важливо народжувати природним шляхом). Далі це бактерії, гриби, віруси в пологовому будинку, на руках батьків і т.д. Все нове (і їжа теж) що надходить в такий організм, що росте, це дуже потрібна інформація для навчання. Клітини імунної системи розбивають складні об'єкти (наприклад, клітину бактерії) на молекули, які є сигнатурами (антигенами) цього об'єкта. До речі, частково, за таким же принципом працює комп'ютерний антивірус. Далі на кожну сигнатуру формується антитіло, це білок-мітка. Ці мітки позначають все погане, з чим стикався організм. Таким чином кожна така мітка це пам'ять про щось погане, що колись потрапило в організм. Є й інші механізми, складніші, але це окрема тема.🧐

Суть в чем, в период роста организма растет и его иммунная система, обучаясь при этом. Этот рост наиболее активен до конца пубертата.Чем больше растущий организм сталкивается с антигенами среды, тем более обученной\подготовленной становится его иммунная система в будущем. Именно поэтому малые дети все тянут в рот, их организм познает среду и обучается таким образом 🧐

Поэтому очень важно чтоб ребенок рос в естественной среде где его иммунная система увидит и глистов, и бактерии, и вирусы, и прочую гадость 🙂 Врачи, ученые, родители которые думают что достаточно каких-то вакцин и полной чистоты глубоко ошибаются. Этому есть много подтверждений, например у детей из сельской местности меньше аллергий и возможно аутоиммунных заболеваний, чем у детей из городов, где меньше контакта ребенка с окружающей средой.

НО, не следует забывать, что в агрессивной среде, для полноценного функционирования и обучения иммунной системы нужны ресурсы. Это энергия в виде АТФ и всевозможные нутриенты (белок, витамины, минералы). Если растущий организм постоянно сталкивается с инфекциями, но при этом у него нет ресурсов на обучение иммунной системы, — обучение не происходит. Более того, в этом случае иммунитет включает агрессивные ответные меры: высокая температура, синтез окислительных веществ (например перекись водорода) и т.д. Т.е. излечение происходит медленно с повреждением организма от таких грубых мер. Люди что болеют неделями с температурой — это ваша ситуация. Вот почему важно обеспечивать ребенку не только естественные условия, но и полноценное питание, а также отсутствие стресса.

Во взрослом возрасте (+\- от 30 лет) иммунная система уже не такая способная к полноценному обучению. Чтобы там не говорили эти клоуны что задвигают ковидную\гриповую вакцину 😁Тут уже нужно помогать ей. Делать это можно\нужно с помощью БАДов, противогельминтных, противирусных и т.д. Но как я постоянно говорю, — крайности это плохо. Например я принимаю противогельминтные (Альбендазол) для профилактики только после посещений южных теплых стран. Противовирусные (Валавир) курсами пару раз в году — только осенью и зимой. БАДы (астрагал, берберин и др.) — курсами, круглый год. Я уверен, что эти превентивные меры помогают и помогут мне избежать проблем в будущем, однако я никому не навязываю мой подход к здоровью 😉

От DrMoro

Originaltext
Diese Übersetzung bewerten
Mit deinem Feedback können wir Google Übersetzer weiter verbessern
Dieses Formular wird nicht unterstützt
Aus Sicherheitsgründen solltest du keine Informationen über diese Art von Formular senden, während du Google Translate verwendest.
OkZur Original-URL