Я думаю, ви вже дивилися і слухали пости різних псевдонаукових блогерів про користь інтервального голодування. Всі вони запускають шарманку, про якусь міфічну (для них) аутофагію, що виникає при голодуванні та омолоджує організм. Більше того, цю шараманку запускають і вчені та лікарі, мовляв, воно безпечно і так треба робити… Однак, це ні фіга не так.
Давайте разом з'ясуємо, що відбувається зі здоровим організмом під час голодування і що відбувається з хворим. Існує два основних типи інтервального голодування: харчування через день та обмежене за часом. У першому випадку люди чергують дні, коли їдять дуже невелику кількість калорій і дні, коли їдять те, що хочуть. У другому дозволяється їсти все, що хочеться, протягом певного проміжку часу (від 4 до 10 годин на добу), а в решту часу – утримуватись від їжі. Для прикладу спочатку візьмемо здорову людину, яка почала голодувати за будь-яким з цих типів. Поки в нього є зайва вага, цей процес цілком піде йому на користь. Збільшується гормон росту, що запускає ферменти, що у свою чергу починають розбивати адипоцити (жирові клітини) на жирні кислоти, що у свою чергу потрапляють у кровотік, де їх поглинають інші клітини та створюють АТФ. Це аденозинтрифосфат, аденозинтрифосфорна кислота. Це універсальне джерело енергії всім біохімічних процесів. Щось на кшталт бензину для клітин.
Поки є дефіцит калорій і жир, то організм топить цей жир на АТФ, клітини задоволені, проте проблеми починаються коли жир закінчується: При дефіциті АТФ всередині клітини нашого організму починають розуміти що вони “на підсмоктуванні”. У цьому їм допомагає АМФК ( AMPK англ.). Це АМФ-активована протеїнкіназа, клітинна протеїнкіназа, що контролює енергетичний баланс клітини. Активується при наростанні внутрішньоклітинного рівня АМФ. Це аденозинмонофосфат, продукт метаболізму АТФ. Тобто грубо кажучи при великій кількості АМФ, цей молекулярний перемикач (АМФК) розуміє, що "бензин" в клітці закінчується, і потрібно дати команди: економити, не ділитися, запускати аутофагію і т.д.
К слову, кто не знает, что такое аутофагия, это канибализм.. Да да, у людей это плохо, а вот клетки живут по другим законам. Если клетки испытывают сильный дефицит АТФ то они кушают свои органеллы и остатки погибших рядом клеток. Хорошо ли это? В какой-то степени хорошо, это что-то типа естественного отбора в концлагере. Кто не понял аналогию — выживали там только изначально здоровые люди. Больные погибали и их выносили из барака чтоб не было инфекций. Так и тут, условно слабые клетки погибают, клетки сильнее “едят” их остатки или просто избавляются от них.
Кроме аутофагии и “сжигании” жира организм начинает получать энергию (АТФ) с гликогена (запасы глюкозы в мышцах) и далее с белков мышц, т.е начинает разрушать мышцы разными ферментами на пептиды, чтоб получить их них аминокислоты для глюконеогенеза. Это метаболический путь, приводящий к образованию глюкозы из не углеводных соединений. По итогу этого всего человек худеет, или другими словами избавляется от части своих тканей, в первую очередь жировой и мышечной.
Хорошо ли это? Для толстого человека может быть полезно (от части). А что же будет с худым человеком? Жира то нет, мышц мало. А калорий нет. Клеткам нужно как-то выживать. В топку идет тот минимальный жир что есть, потом минимальные мышцы, а потом хрящи, кожа, связки… Хорошо ли это? Да ни фига.. Это по сути дегенеративные изменения в организме.
А что будет если у человека еще дефицит гормона роста, о котором я писал выше? Тут вообще наступает печальная ситуация, остатки жира не могут полноценно сгорать, ведь без гормона роста липолиз происходит за счет других гормонов, и не так эффективно. У человека начинает страдать иммунитет, появляются морщины, падает активность щитовидной железы, половых желез и т.д. По итогу он может легко подцепить какую то инфекцию, заболеть онкозаболеваниями и т.д.
В общем какой итог? Голодать можно только тучному здоровому (условно, раз он тучный) человеку. Жир уйдет, но при всем этом человек не будет получать нужное количество витаминов и минералов с пищей, что не есть гуд в длительной перспективе. Нужно менять подходы, не одним голодаем убирается жир. Нездоровым людям, особенно с проблемами печени и с дефицитом гормона роста — категорически нельзя голодать! Таким образом они только усилят дефицит энергии, белка, что приводит к уязвимости организма (инфекции в первую очередь).
Вот видео как происходит аутофагия внутри раковых клеток мышей. Видно как клетка съедает себя изнутри:
А кому интересны все механизмы выживания и гибели клеток советую лекцию:
