Всемирная организация здравоохранения впервые выпустила доклады по ситуации с диагностикой и лечением приоритетных инвазивных грибковых инфекций и изложила их основные положения в пресс-релизе. В документах подчеркивается критическая недостаточность имеющихся аналитических систем и препаратов, которая указывает на необходимость экстренных разработок в этом направлении.
2 апреля отмечается Всемирный день информирования об аутизме, поэтому сегодня новости на N + 1 выходят с иллюстрациями от студентов «Антон тут рядом». Этот благотворительный фонд уже больше десяти лет помогает людям с расстройствами аутистического спектра в России
Грибковые инфекции представляют собой нарастающую угрозу общественному здоровью, которая особенно сильно затрагивает тяжело больных и пациентов с ослабленным иммунитетом — в частности, при химиотерапии онкозаболеваний, ВИЧ-инфекции и трансплантации органов. При этом даже самые распространенные грибковые заболевания, такие как кандидоз, становятся все более устойчивыми к имеющимся препаратам. В свою очередь, возбудители из критической категории списка приоритетных грибковых патогенов ВОЗ (FPPL) крайне опасны, с уровнем смертности, доходящим до 88 процентов.
Согласно докладу по лечению грибковых инфекций, за последнее десятилетие регуляторные органы США, Евросоюза и Китая одобрили к применению лишь единичные противогрибковые средства. В настоящее время в клинической разработке находится девять препаратов против наиболее угрожающих инфекций из FPPL, причем лишь три из них дошли до третьей фазы клинических испытаний. Доклинические исследования проходят 22 лекарства, чего совершенно недостаточно, учитывая высокий процент отсеивания на разных этапах испытаний.
Проблемы с имеющимися противогрибковыми препаратами помимо развития устойчивости включают серьезные побочные эффекты, широкий спектр лекарственных взаимодействий, ограниченный набор форм и дозировок и потребность в длительной госпитализации для их назначения. Особую проблему представляет лечение грибковых инфекций у детей, поскольку проводится крайне мало клинических испытаний для определения показаний и противопоказаний, возрастных дозировок и лекарственных форм.
Дані з доповіді з діагностики показують, що аналітичні тести на пріоритетні грибкові патогени є на ринку, але розраховані на добре оснащені лабораторії та підготовлений персонал. Це означає, що більшість жителів країн із низьким та середнім рівнем доходу не мають до них доступу. Крім цього, наявні діагностичні системи мають такі недоліки як охоплення лише невеликої кількості патогенних грибів, недостатня точність та тривалий час очікування результатів.
Тимчасовий помічник генерального директора ВООЗ з питань стійкості до протигрибкових препаратів Юкіко Накатані (Yukiko Nakatani) наголосила, що інвазивні грибкові інфекції найсильніше загрожують уразливим групам населення, і саме для них засоби діагностики та лікування найменш доступні. При цьому процеси розробки та виробництва таких коштів у принципі недостатні у всьому світі і потребують збільшення досліджень та фінансування.
Проведений раніше метааналіз даних щодо 204 країн показав, що у 2019 році стійкість бактерій до антибіотиків піднялася до третього місця у структурі загальної смертності. При цьому, за оцінками ВООЗ, адекватна кампанія для прищеплення проти 24 найбільш значущих патогенів може скоротити використання цих препаратів на 2,5 мільярда денних доз щорічно.
