Всесвітня організація охорони здоров'я вперше випустила доповіді щодо ситуації з діагностикою та лікуванням пріоритетних інвазивних грибкових інфекцій та виклала їх основні положення у прес-релізі. У документах наголошується на критичній недостатності наявних аналітичних систем і препаратів, яка вказує на необхідність екстрених розробок у цьому напрямку.
2 квітня відзначається Всесвітній день інформування про аутизм, тож сьогодні новини на N+1 виходять з ілюстраціями від студентів «Антон тут поряд». Цей благодійний фонд вже більше десяти років допомагає людям із розладами аутистичного спектру в Росії.
Грибкові інфекції є наростаючою загрозою громадському здоров'ю, яка особливо сильно зачіпає тяжко хворих та пацієнтів з ослабленим імунітетом — зокрема, при хіміотерапії онкозахворювань, ВІЛ-інфекції та трансплантації органів. При цьому навіть найпоширеніші грибкові захворювання, такі як кандидоз, стають дедалі стійкішими до наявних препаратів. У свою чергу, збудники з критичної категорії списку пріоритетних грибкових патогенів ВООЗ (FPPL) є вкрай небезпечними, з рівнем смертності, що сягає 88 відсотків.
Згідно з доповіддю щодо лікування грибкових інфекцій, за останнє десятиліття регуляторні органи США, Євросоюзу та Китаю схвалили до застосування лише поодинокі протигрибкові засоби. В даний час у клінічній розробці знаходиться дев'ять препаратів проти найбільш загрозливих інфекцій з FPPL, причому лише три з них дійшли до третьої фази клінічних випробувань. Доклінічні дослідження проходять 22 ліки, чого недостатньо, враховуючи високий відсоток відсіювання на різних етапах випробувань.
Проблеми з наявними протигрибковими препаратами, окрім розвитку стійкості, включають серйозні побічні ефекти, широкий спектр лікарських взаємодій, обмежений набір форм і дозувань та потребу в тривалій госпіталізації для їх призначення. Особливу проблему представляє лікування грибкових інфекцій у дітей, оскільки проводиться дуже мало клінічних випробувань для визначення показань та протипоказань, вікових дозувань та лікарських форм.
Дані з доповіді з діагностики показують, що аналітичні тести на пріоритетні грибкові патогени є на ринку, але розраховані на добре оснащені лабораторії та підготовлений персонал. Це означає, що більшість жителів країн із низьким та середнім рівнем доходу не мають до них доступу. Крім цього, наявні діагностичні системи мають такі недоліки як охоплення лише невеликої кількості патогенних грибів, недостатня точність та тривалий час очікування результатів.
Тимчасовий помічник генерального директора ВООЗ з питань стійкості до протигрибкових препаратів Юкіко Накатані (Yukiko Nakatani) наголосила, що інвазивні грибкові інфекції найсильніше загрожують уразливим групам населення, і саме для них засоби діагностики та лікування найменш доступні. При цьому процеси розробки та виробництва таких коштів у принципі недостатні у всьому світі і потребують збільшення досліджень та фінансування.
Проведений раніше метааналіз даних щодо 204 країн показав, що у 2019 році стійкість бактерій до антибіотиків піднялася до третього місця у структурі загальної смертності. При цьому, за оцінками ВООЗ, адекватна кампанія для прищеплення проти 24 найбільш значущих патогенів може скоротити використання цих препаратів на 2,5 мільярда денних доз щорічно.