Американські та британські вчені провели крос-секційне дослідження та дійшли висновку, що оцінка імітації рухів за допомогою експериментальної відеоігри підвищує точність диференціальної діагностики розладів аутистичного спектру (РАС). Звіт опубліковано у The British Journal of Psychiatry.
В даний час у клінічній практиці немає надійних і специфічних біомаркерів для відмінності розладів аутистичного спектру (РАС) від іншого поширеного і часто супутнього їм стану синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю (СДВГ). Це ускладнює діагностику та своєчасний доступ до лікування, що негативно позначається на якості життя пацієнтів.
Роміла Сантра (Romila Santra) з Інституту Кеннеді-Крігер із колегами з Великобританії та США запросила для участі в роботі 183 дитини у віці 7–13 років. У 35 з них був СДВГ без РАС, у 63 - РАС із супутнім СДВГ, у 21 - РАС без СДВГ, решта 65 були нейротиповими (без нейропсихічних особливостей). Діагнози відповідали критеріям DSM-5. Інтелект у всіх учасників було збережено (IQ 70 та більше балів). Оцінку стану дітей проводили за допомогою стандартизованого тесту ADOS-2, батьківських опитувальників SRS-2, Conners-3 та Conners-4, поведінкового обстеження PANESS із проходженням CAMI та без нього. CAMI (Computerized Assessment of Motor Imitation, комп'ютеризована оцінка рухової імітації) - це експериментальна методика, яка полягає в тому, що дитині пропонують протягом двох хвилинних сесій імітувати танцеподібні рухи всім тілом слідом за аватаром на екрані. У цей час його знімають у двох проекціях відеокамерами та розраховують середню точність імітації від 0 до 1.
З'ясувалося, що у нейротипових та дітей з СДВГ точність імітації в CAMI порівнянна, у той час як у дітей з РАС незалежно від наявності супутнього СДВГ помітно знижена (p < 0,0001; R2 = 0,28). Аналіз за допомогою ROC-кривої і методом опорних векторів показав, що методика значно допомагає відрізнити дітей з РАС і від нейротипових (частка позитивних випадків 80 відсотків), і від дітей з СДВГ (частка позитивних випадків 70 відсотків). Серед учасників з РАС низькі показники CAMI були пов'язані з більш вираженими аутистичними рисами, зокрема рівнем соціального афекту, обмежених і повторюваних моделей поведінки ADOS-2, але не ознаками СДВГ або руховими навичками. Таким чином, комп'ютеризована оцінка рухової імітації може бути відносно простим та об'єктивним додатковим методом диференціальної діагностики РАС, у тому числі при диференціювання їх від СДВГ, роблять висновок автори роботи. Раніше в діагностиці РАС пропонували задіяти відстеження погляду за допомогою програми для смартфона, аналіз крові на адипокін FABP4 та обробку карт функціональної зв'язності мозку алгоритмами машинного навчання. Детальнішу інформацію про РАС можна отримати з матеріалу «Діти дощу».