Дослідник із Великобританії виявив, що близькість телефону не впливає на те, як часто люди відволікаються під час роботи за комп'ютером. Невелике дослідження показало, що люди частіше беруть телефон, коли він під рукою, а інакше відволікаються на сторонні заняття, використовуючи робочий ноутбук. Час роботи у своїй не змінюється. Стаття опублікована у Frontiers in Computer Science.
2 квітня відзначається Всесвітній день інформування про аутизм, тож сьогодні новини на N+1 виходять з ілюстраціями від студентів «Антон тут поряд». Цей благодійний фонд вже більше десяти років допомагає людям із розладами аутистичного спектру в Росії.
Люди часто скаржаться на нездатність надовго концентрувати увагу до завдання. Смартфони, соцмережі, короткі відеоролики змушують відволікатися ще частіше: згідно з дослідженнями люди взаємодіють з телефоном у середньому кожні п'ять хвилин — навіть під час роботи. Такі перерви призводять до більшої кількості помилок у роботі, та й перемикання назад на робочі завдання нерідко займає багато часу. Одне з очевидних рішень цієї проблеми – прибрати телефон подалі. Видимість та близькість предметів збільшує їх використання: це стосується не лише смартфонів, а й їжі, алкоголю та тютюну. Однак є ймовірність, що телефон — не джерело проблеми, і його відсутність не завадить людині відволіктися ще на щось.
Щоб перевірити це, Максі Хайтмайєр (Maxi Heitmayer) із Лондонської школи економіки та політичних наук залучив 28 студентів та працівників інституту до участі в експерименті. Учасники мали два дні поспіль приходити в лабораторію і працювати там за своїм ноутбуком протягом щонайменше п'яти годин — з урахуванням перерв на те чи інше дозвілля. Одного дня свій смартфон вони клали на стіл біля ноутбука, а другого — на інший стіл за півтора метри від робочого місця. Половина учасників першого дня працювали з телефоном під рукою, а половина — навпаки. Камери у лабораторії знімали учасників протягом усього експерименту. За цими записами вчений разом із випробуваними потім відновлював час, витрачений працювати і дозвілля, і навіть частоту перемикань між заняттями.
Шестеро участников не смогли выполнить требования (кто-то двигал столы, когда смартфон должен был лежать подальше, а кто-то проводил в комнате меньше пяти часов), поэтому их данные не анализировали. Оставшиеся 22 участника почти втрое реже использовали телефон, когда за ним приходилось вставать из-за стола (6,5 взаимодействия за сеанс против 18,5 в условиях доступности), и использовали его около пятнадцати минут вместо получаса. Однако время, потраченное на работу, не различалось: в среднем участники работали по 3 часа 33 минуты в обоих условиях. В ситуации, когда смартфона не было под рукой, они отвлекались с помощью ноутбука: время, потраченное на досуг, увеличилось с 27 до 66 минут. Изменился лишь тип активности: участники не листали соцсети, а читали новости или покупали что-то в интернет-магазинах.
Ученый также опрашивал участников в конце каждого дня, и обнаружил, что они недооценивают использование смартфона, когда он в доступе. Люди предположили, что брали телефон в руки около 12,5 раз, тогда как на самом деле — 18,5. Если же за телефоном нужно было вставать, участники правильно оценили частоту его использования. Интересно и то, что те участники, которые в первый день положили свои телефоны вдали от рабочего места, затем использовали его реже, даже когда он был под рукой.
Хайтмайер пришел к выводу, что, убирая телефон подальше во время работы, люди не начинают отвлекаться меньше и не становятся более продуктивными — они просто отвлекаются на что-то еще. Таким образом, дело, по всей видимости, не в телефонах, а в привычке отвлекаться — и работать нужно именно с ней. Впрочем, к результатам стоит относиться критично, поскольку выборка была совсем небольшой и состояла только из молодых работников и студентов Великобритании. Также лабораторные условия могли повлиять на результаты, поскольку реальная рабочая среда, вероятно, полна другими отвлекающими факторами.
Смартфоны часто обвиняют в разных ментальных нарушениях — особенно у детей. Ранее ученые обнаружили, что у подростков, использующих смартфон более четырех часов в день, испытывают больший субъективный стресс, чаще думают о суициде и употребляют психоактивные вещества. А вот исследование на взрослых показало, что показатели психического здоровья не связаны с тем, как много времени человек проводит за смартфоном — если только он не ощущает, что зависим.