Американські вчені провели ретроспективне когортне дослідження і з'ясували, що хоча частота серйозних ускладнень при операціях на серці і судинах можна порівняти у чоловіків і жінок, життя останніх рідше вдається врятувати. Звіт про роботу опубліковано у журналі JAMA Surgery.
Статистика показує, що з операціях, пов'язаних із високим ризиком, смертність в жінок вище, ніж в чоловіків. Як правило, це пов'язують з тим, що у жінок вищі періопераційні ризики, оскільки вони частіше надходять на подібні втручання у літньому віці та з більшою кількістю коморбідних станів. Тим не менш, питання про те, пов'язано це з більш високою частотою ускладнень, або з тим, що обсяг допомоги, що надається при них менше, залишається відкритим.
Щоб розібратися в цьому, Кетрін Вагнер (Catherine Wagner) з університету Мічігану в Анн-Арборі з колегами проаналізувала дані більше 863 тисяч пацієнтів (35,2 відсотка — жінки), яким виконали операції високого ризику за державною страховкою Medicare з жовтня 2015 по лютий 20 року. Втручання включали реконструкцію черевної аорти при аневризмі, аортокоронарне шунтування, заміну аортального клапана та заміну або реконструкцію мітрального клапана.
Середній вік на момент операції у жінок був дещо вищим, ніж у чоловіків (74,8 проти 73,4 року), як і середня кількість коморбідних станів (індекс Еліксхаузера ≥ 2 у 86,4 проти 83,2 відсотка). Жінок частіше оперували у великих лікарнях і лікарнях з більшим числом операцій. Серйозними вважали ускладнення, які продовжували термін госпіталізації більш ніж до 75% для кожного втручання.
Вони включали інфаркт міокарда, тромбоемболію легеневої артерії, пневмонію, післяопераційну кровотечу та інфікування прооперованої області. Статистичну обробку даних проводили за допомогою логістичних регресійних моделей з поправками на підлогу, вік, 27 коморбідних станів, рік проведення операції, показання (екстрена або планова) та вид втручання.
Після введення всіх поправок з'ясувалося, що частота серйозних ускладнень була порівнянна у жінок та чоловіків — 14,98 проти 14,37 відсотка. При цьому рівень невдач у порятунку життя у жінок був суттєво вищим: 10,71 проти 8,58 відсотка (відносний ризик (RR) 1,25; p < 0,001). Смертність протягом 30 днів після операції у них також виявилася вищою: 4,22 проти 3,34 відсотка (RR 1,26; p < 0,001). У цьому повторні операції чоловікам проводили частіше. Подібні закономірності спостерігалися і під час аналізу з окремих видів втручань. Таким чином, незважаючи на схожу частоту серйозних ускладнень, ймовірність смерті після операцій високого ризику у жінок вища, що може свідчити про те, що клініцисти докладають недостатньо зусиль для їх порятунку. Удосконалення сучасного розпізнавання та адекватного лікування ускладнень у жінок може зменшити цю різницю між пацієнтами різної статі, укладають автори роботи. Раніше американські, австрійські та шведські дослідники показали, що за більш високу смертність жінок під час операції аортокоронарного шунтування значною мірою відповідає анемія, що розвивається в ході втручання. Виправити ситуацію, на їхню думку, може підтримка інтраопераційного гематокриту вище за критичний рівень.