Бельгійський фізик визначив максимальну висоту веж, побудованих зі складених один на одного однакових блоків. Вона виявилася обернено пропорційна квадрату стандартного відхилення помилок, з якими встановлюються блоки один щодо одного. Робота опублікована у журналі International Journal of Solids and Structures.
Іноді вчені досліджують явища, які на перший погляд здаються дитячими завданнями. Наприклад, нещодавно група вчених досліджувала процеси, що виникають при закриванні картонних коробок. огорож або штабелювання контейнерів для морських перевезень. Вчені вивчають процеси, що виникають при такому конструюванні і пропонують оптимальні стратегії для максимізації висоти таких веж. башти.
Це вирішив виправити фізик-інженер Вінсент Деноел (Vincent Denoël) із Льєзького університету. У своїй роботі вчений встановив залежність між помилкою встановлення блоків один щодо одного та максимальною висотою вежі з цих блоків. Для цього фізик розглянув ідеалізований випадок, у якому блоки — правильні прямокутні паралелепіпеди — встановлювалися один на один із випадковою помилкою, розподіленою за законом Гауса. У цьому випадку висота вежі в момент обвалення та рівень, на якому відбувається обвалення, виявляються також випадковими величинами, і завдання вченого полягало у визначенні розподілів, яким підкоряються ці величини та пошуку найбільш ймовірних величин.
Для вирішення цього завдання фізик запропонував математичний опис проблеми та змоделював поведінку веж, закладаючи у розрахунки розподіл випадкових помилок розташування блоків.
Середня величина максимальної висоти веж виявилася обернено пропорційна квадрату стандартного відхилення помилок.
Раніше математики з'ясували необхідну кількість отворів у кубику, щоб той розпався на частини.