У дослідженні взяли участь понад 2,2 тис. Фінляндії. Учасників розділили на три групи залежно від хронотипу: ранковий, вечірній та проміжний. Дослідники оцінювали симптоми тривоги та депресії, а також наскільки робота переноситься на вільний час і як людина відновлюється після робочого дня. Про висновки пише Medical Express.
Найбільш виражені проблеми із психічним здоров'ям виявили у людей із вечірнім хронотипом. У них зв'язок з тривожними розладами виявився пов'язаним з поганим відновленням після роботи і труднощами у дотриманні балансу між роботою та іншими сферами життя.
При цьому вечірній хронотип сам не пояснював усі відмінності. У «сов» також були менш здорові звички, проте вони не пояснили підвищену ймовірність проблем із психічним здоров'ям та труднощі з балансом роботи та особистого життя.
«Таким чином, заходи для покращення балансу між роботою та особистим життям та відновлення після роботи можна спрямовувати на тих людей, яким вони потрібні найбільше. Це також сприятиме благополуччю на роботі», - заявила автор дослідження Ілона Меріканто.
Раніше інші дослідження показали, що у людей ризики серцево-судинних порушень вищі на 79%, а цукрового діабету на 46%.
