Німецькі ревматологи провели обсерваційне дослідження та виявили раніше невідомий побічний ефект терапії аутоімунних захворювань на лімфоцити з химерними антигенними рецепторами. Ймовірно, він пов'язаний із різким усуненням імунних клітин із уражених тканин. Найчастіше це ускладнення протікає не важко і з часом проходить саме собою. Звіт про роботу опубліковано в журналі The Lancet Rheumatology.
Технологія Т-лімфоцитів з химерними антигенними рецепторами (CAR-T-лімфоцитів; докладно про них розказано у матеріалі «Хімера проти раку») розроблялася і застосовується насамперед для терапії злоякісних новоутворень. Найбільших успіхів досягнуто в лікуванні В-клітинних онкогематологічних новоутворень аутологічними анти-CD19-CAR-T-лімфоцитами. При цьому в пілотних клінічних випробуваннях подібні клітини вдалося успішно застосовувати для терапії різних важких аутоімунних захворювань (редакція журналу Science, як і Nature, назвала ці експерименти одним із основних наукових досягнень 2024 року). Найчастіші побічні ефекти, специфічні для такого методу лікування, включають синдром ICANS та інші прояви нейротоксичності, синдром викиду цитокінів та гемофагоцитарний лімфогістіоцитоз.
Георг Шетт (Georg Schett) з Університету імені Фрідріха - Олександра в Ерлангені та Нюрнберзі з колегами провів аналіз орган-специфічних реакцій на терапію аутоімунних захворювань CD19-CAR-T-лімфоцитами під час проведених ними клінічних випробувань. У цей аналіз увійшли 39 пацієнтів (медіанний вік 36 років, 64 відсотки жінки), які отримали лікування у двох клінічних центрах з березня 2021 по жовтень 2024 року. 20 з них страждали системним червоним вовчаком, 13 — системною склеродермією і шість — ідіопатичною запальною міопатією.
Після лікування у 30 (77 відсотків) пацієнтів було зареєстровано 54 місні токсичні реакції. Медіанний час їхнього наступу був 10 днів із проведення інфузії CAR-T-клітин, а медіанна тривалість – 11 днів. Всі ці явища відбувалися лише у фазі аплазії В-лімфоцитів і торкалися лише органів, уражених аутоімунним захворюванням, — найчастіше це були шкіра (35 відсотків явищ) та нирки (22 відсотки). Більшість таких проявів протікали відносно легко, лише три випадки були важкими (продовжили госпіталізацію або вимагали повторної). Усі вони пройшли без наслідків.
Дослідники назвали новий побічний ефект синдромом токсичності, пов'язаної з локальними імунними ефекторними клітинами (local immune effector cell-associated toxicity syndrome, LICATS). На їхню думку, тимчасове порушення функцій уражених органів виникає внаслідок місцевого запалення через масовану загибель інфільтруючих тканин В-лімфоцитів. LICATS слід диференціювати від синдрому викиду цитокінів у ході клінічних випробувань, оскільки він має локальну та самообмежену природу і не потребує відновлення імуносупресивної терапії, вважають автори роботи.
Проведений аналіз довгострокових результатів експериментальної терапії CAR-T-лімфоцитами підтвердив вкрай низький ризик розвитку після неї нових пухлин. Також клінічні випробування другої фази показали, що цей метод лікування є цілком ефективним і безпечним при проведенні в амбулаторних умовах. При цьому основною неонкологічною причиною смерті після CAR-T-терапії виявились інфекції.