Вчені досліджували останки людини, які знайшли у норвезькому Тронхеймі на дні покинутої криниці. Вони визначили, що скелет належав чоловікові, який жив близько 800 років тому і, можливо, був згаданий в ісландській «Сазі про Сверріра». Аналіз ДНК цієї людини показав, що генетично вона близька до населення півдня сучасної Норвегії. Мабуть, у нього були блакитні очі, світла шкіра, а також світле або світло-каштанове волосся. Про це повідомляється у статті, опублікованій у журналі iScience.
«Сага про Сверріра» є однією з ісландських «королівських саг», яка присвячена королю Сверріру Сігурдссону і виступає основним джерелом з історії Норвегії другої половини XII століття — періоду політичної нестабільності, повстань та громадянських воєн. Серед іншого, в цій сазі описуються події, як опоненти Сверріра в 1197 напали на його фортецю Сверресборг, залишки якої знаходяться на території сучасного Тронхейма. Вони не тільки пограбували цінності, спалили будівлі, а й скинули мертве тіло в колодязь, щоб отруїти воду, після чого засипали колодязь камінням.
У 1938 році археологи досліджували руїни Сверресборга і виявили на дні покинутої криниці людські останки. У 2014–2016 році вчені повернулися до вивчення цього об'єкту та знайшли нові кістки, які разом зі старими знахідками дозволили зібрати приблизно 90 відсотків кістяка. Антропологи визначили, що він належав дорослому чоловікові, який прожив близько 30–40 років та отримав перед смертю кілька травм.
У новій роботі вчені з Данії, Ірландії, Ісландії, Норвегії та Швеції на чолі з Майклом Мартіном (Michael Martin) з Норвезького університету з природничих та технічних наук представили результати дослідження цих останків. Радіовуглецевий аналіз показав, що з ймовірністю майже 93 відсотки знахідки датуються 1153–1277 роками нашої ери. Це узгоджується з датою нападу на фортецю Сверресборг, тому цілком можливо, що скелет дійсно належав людині, згаданій у сазі.
Потім палеогенетики виділили ДНК із останків, знайдених у колодязі, та підтвердили, що вони належали чоловікові. Дослідники визначили, що він був носієм мітохондріальної гаплогрупи H2a2a1, яка сьогодні переважно поширена в Скандинавії та на сході Європи. По батьковій лінії він виявився представником Y-хромосомної гаплогрупи I1a1a3a1, яка нині зустрічається головним чином Скандинавії.
Подальший аналіз ядерного геному показав, що чоловік зі Сверресборга потрапляє у межі генетичної мінливості сучасних норвежців. Більше того, за словами вчених, він є дуже близьким до населення півдня цієї країни. Крім цього, дослідники скористалися програмою, яка дозволяє передбачити деякі фенотипічні ознаки цієї людини. Мабуть, у нього були блакитні очі, світла шкіра, а також світле або світло-каштанове волосся.
Нещодавно ми розповідали про незвичайне поховання, розкопане приблизно півстоліття тому в Бельгії. Вчені проаналізували стародавній скелет і виявили, що він був складений з останків як мінімум семи людей, більшість з яких жили в епоху пізнього неоліту.