Вчені за допомогою спричиненого лазером світіння проаналізували татуювання на 1200-річних муміях чанкайської культури, яка існувала на території сучасного Перу. Завдяки цьому методу вони змогли розглянути багато дрібних деталей початкових зображень і виявили, що деякі складні геометричні та зооморфні візерунки наносилися на тіла американців за допомогою дуже тонкого загостреного предмета, що дозволяв створювати лінії завтовшки всього 0,1–0,2 міліметра. Статтю, присвячену дослідженню, опубліковано в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.
Історія татуювання сягає глибокої давнини, але достеменно невідомо, коли по всьому світу люди почали їх робити. Найраніші письмові згадки татуювань з Греції відносяться щонайменше до V століття до нашої ери (можливо, з Китаю такі свідчення ще давніші). Але археологічні дані свідчать, що люди почали наносити на свої тіла перманентні пігментовані малюнки набагато раніше. Цілком можливо, що ця практика з'явилася щонайменше в епоху верхнього палеоліту, про що говорять, наприклад, потенційні знаряддя для татуювань.
Однак найкращими доказами того, що представники різних стародавніх культур наносили татуювання, виступають мумії, на шкірі яких збереглися зображення. На сьогоднішній день можна впевнено говорити, що більше п'яти тисяч років тому люди вже точно створювали постійні малюнки на тілі шляхом травмування шкірного покриву та внесення в дерму пігменту. Найвідомішим підтвердженням цього виступає крижана мумія Етці, на тілі якого збереглося 61 татуювання (докладніше про цю людину читайте у матеріалі «З прірви у льоду»). Крім того, порівняні за віком татуювання кілька років тому знайшли на двох муміях додинастичного періоду з Єгипту, причому на відміну від Етці, на тілах цих людей присутні фігуративні зображення.
Томас Кей (Thomas Kaye) з Фонду наукового прогресу з Арізони спільно з колегами з наукових організацій Великобританії, Китаю, Перу та Польщі зосередив свою увагу на татуюваннях, що збереглися на набагато молодших муміях культури Чанкай, яка виникла на центральному узбережжі Перу близько 800–900 років. 1475-1533 роках. У своєму дослідженні вони аналізували останки, знайдені 1981 року під час охоронно-рятувальних розкопок поблизу перуанського міста Уачо.
Исследователи впервые обратились к лазерно-стимулированной флуоресценции (вызванному лазером свечению), чтобы восстановить первоначальные рисунки на телах 1200-летних чанкайских мумий, которые со временем расплылись и выцвели. По словам ученых, этот метод иногда позволяет проследить мелкие детали оригинальной татуировки, поскольку с его помощью из-за разницы в свечении можно определить, где на коже находятся контуры первоначального рисунка, а куда пигмент попал с течением времени.
В общей сложности они проанализировали больше сотни образцов с татуировками, что во многих случаях помогло лучше понять особенности рисунков. Однако наибольший интерес представляют наблюдения, что на некоторых мумифицированных телах ученые смогли зафиксировать очень мелкие детали. Они представляют собой линии, толщина которых составляет 0,1–0,2 миллиметра, что меньше, чем при использовании современной стандартной татуировочной иглы № 12 (0,35 миллиметра).
Подобные очень тонкие линии присутствовали на небольшом количестве тел — вполне возможно, что только определенный круг людей мог позволить себе такие сложные татуировки. С помощью крайне мелких деталей древние мастера создавали искусные геометрические и зооморфные узоры, которые требовали высокого профессионализма от татуировщиков. Ученые предположили, что в качестве инструментов для нанесения таких рисунков жители центрального побережья Перу использовали или колючки кактусов, или заостренные кости животных. По мнению авторов новой статьи, исключительно мелкие детали и узоры, как на некоторых татуировках, представляют собой самую сложную форму искусства, выявленную в культуре Чанкай.
Ранее на N + 1 рассказывали, как новозеландец с помощью разных инструментов и техник набил на своем теле татуировки Этци. Благодаря последующему исследованию этих изображений, ученые выяснили, что, вероятно, рисунки на теле древнего европейца были сделаны с помощью техники хендпоук.
