Американські, британські та кувейтські дослідники провели метааналіз проспективних когорт та виявили, що регулярне вживання картоплі фрі, але не інших страв з картоплі, пов'язане з дозозалежним підвищенням ризику цукрового діабету другого типу. Звіт про роботу опубліковано у BMJ.
Картопля займає третє місце за обсягом споживання харчових культур (і перше серед незернових). Як і інші овочі, він містить різноманітні нутрієнти (вітаміни, мікроелементи, харчові волокна, поліфеноли), проте через високий вміст крохмалю володіє високими глікемічними індексом та навантаженням, а різні способи приготування можуть знижувати вміст мікронутрієнтів і призводити до появи небезпечних для здоров'я сполук. Все це викликає побоювання щодо можливого негативного впливу споживання картоплі на здоров'я, проте вивчене це питання недостатньо.
Уолтер Уіллетт (Walter Willett) з Гарвардської школи громадського здоров'я з колегами використовував у роботі дані більше 205 тисяч дорослих учасників з проспективних американських когорт NHS (1984-2020 роки), NHS II (1991-2021 роки) і HPFS (1986-2018 роки) стенокардії, інфарктів, інсультів, аортокоронарного шунтування та цукрового діабету та були повні дані про харчування, які отримують кожні 2–4 роки спостереження (у сумі 5,1755 мільйона людино-років). Рівень споживання картоплі та продуктів із неї розділили на дев'ять категорій від «ніколи або менше разу на місяць» до «шість і більше порцій на день». Порцією вважали картоплину середнього розміру, відповідну кількість пюре та 115–170 грам картоплі фрі. Чіпси в аналіз не включали, оскільки в опитувальниках картопляні та кукурудзяні були об'єднані. Обробку даних проводили за допомогою коксівських моделей пропорційних ризиків із поправкою на супутні фактори.
Також дослідники провели метааналіз публікацій на тему з баз даних PubMed/Medline, Web of Science та Embase до липня 2024 року. До нього включили 10 проспективних когортних досліджень, до яких додали три вищезгадані когорти. П'ять із них були зі США, чотири — з Європи та по два — з Азії та Австралії. У трьох брали участь лише жінки, в одному — лише чоловіки, в решті — люди обох статей. Загальна кількість учасників перевищила 587 тисяч, період спостереження становив від чотирьох до 27 років.
За час спостереження цукровий діабет другого типу розвинувся майже у 22,3 тисяч учасників трьох американських когорт. Аналіз американських когорт показав, що зі збільшенням споживання будь-якої картоплі на кожні три порції на тиждень ризик розвитку цукрового діабету другого зростає на п'ять відсотків. Відбувалося це за рахунок картоплі фрі, збільшення споживання якої кожні три порції на тиждень був пов'язаний зі зростанням ризику на 20 відсотків. Вживання печеної, вареної картоплі та пюре значно з ризиком не корелювали. Також дослідники підрахували, що заміна трьох порцій картоплі на тиждень на цільнозернові продукти схожої калорійності (але не білий рис) може знизити ризик діабету на вісім відсотків для картоплі взагалі, на чотири відсотки — для печеної, вареної картоплі та пюре та на 19 відсотків — для.
У 13 світових когортах, що увійшли в метааналіз, цукровий діабет другого типу було виявлено у 43,5 тисяч учасників, і результати виявилися схожими. Зі збільшенням споживання будь-якої картоплі на кожні три порції на тиждень ризик розвитку цукрового діабету зростав на три відсотки, а смаженої картоплі, включаючи фрі, — на 16 відсотків. При розрахунках із заміни трьох порцій на тиждень будь-якої, несмаженої та смаженої картоплі на цільнозернові продукти ризик розвитку захворювання знижувався відповідно на сім, п'ять та 17 відсотків.
Таким чином, систематичне вживання картоплі фрі, але не печеної, вареної картоплі та пюре, пов'язане із суттєвим зростанням ризику розвитку цукрового діабету другого типу. При цьому подібний ризик залежить від того, що людина використовує замість картоплі — знижується при вживанні цільнозернових продуктів і дещо підвищується за переваги білого рису.
Раніше норвезькі вчені провели довгострокове проспективне когортне дослідження та з'ясували, що часте вживання картоплі, переважно вареної, пов'язане з помітним зниженням загальної та серцево-судинної смертності.
