Когортне дослідження американських вчених показало, що добавки з куркуміном знижують ризик розвитку макулярної вікової дегенерації, при якій порушується зір у літніх людей. Як повідомляється в JAMA Ophthalmology, у людей, які приймали куркумін, знижувався ризик розвитку різних форм макулодистрофії, а також ризик сліпоти. Однак у дослідженні немає інформації про дозу та режим прийому таких добавок.
При віковій макулярній дегенерації (ВМД) у сітківці ока виникає окисне ушкодження та хронічне запалення, які руйнують фоточутливі клітини та ведуть до сліпоти. Важливу роль розвитку захворювання грає генетична схильність. Основними підходами терапії цієї хвороби є введення інгібітора фактора зростання ендотелію судин і, потенційно, інгібіторів системи комплементу.
Куркума, що виділяється з кореневищ рослини Curcuma longa, застосовується як приправа до страв. Однак її використовують і як традиційні ліки у різних регіонах Азії. Передбачається, що фармакологічна активність куркуміну, що входить до складу кореня куркуми, полягає в антиоксидантному та протизапальному ефекті за рахунок придушення вироблення вільних радикалів та ряду маркерів запалення. Однак зв'язок споживання куркуміну з розвитком та прогресуванням ВМД вивчався лише в дослідженнях in vitro та на тваринах.
Дослідницька група під керівництвом Ехсана Рахімі (Ehsan Rahimy) із Медичної школи Стенфордського університету провела ретроспективне когортне дослідження з використанням дослідницької мережі Trinity Health Research Network, яка об'єднує дані електронних медичних карток понад 107 організацій охорони здоров'я з 15 країн. Загалом 66804 пацієнти (середній вік — 64,9 року; 44124 жінки, 22406 чоловіків) без ВМД приймали добавки на основі куркуміну, а порівняльна контрольна група з 1809440 осіб не приймала куркумін.
Аналіз методом псевдорандомізації показав, що серед пацієнтів віком 50 років і старше прийом добавок з куркуміном знижував ризик розвитку як сухої (неексудативної) форми ВМД (відносний ризик (ОР) 0,23; p < 0,001), так і ексудативної форми ВМД (ОР 0,28 p < . Крім того, прийом куркуміну знижував ризик розвитку повної сліпоти (ВР 0,46; p < 0,001). Середній час спостереження становив понад 1500 днів (більше чотирьох років) в обох групах. Аналогічна картина спостерігалася і у пацієнтів віком від 60 і 70 років. Крім того, прийом куркуміну знижував ймовірність наступних процедур щодо введення інгібіторів фактора зростання ендотелію судин у всіх вікових групах. Одним з основних обмежень цього дослідження автори називають неможливість стандартизації даних про тривалість, дозу, частоту прийому та біодоступність добавок з куркумою. У вибірку включалися пацієнти з інформацією лише про призначення таких добавок. Тому надалі будуть потрібні клінічні дослідження з більш чіткими критеріями включення та втручання. Раніше ми розповідали, що прийом мелатоніну знижує ризик розвитку вікової макулярної дегенерації та її прогресування.
