Палеогенетики проаналізували ДНК людини, останки якої майже сто років тому знайшли у статусній гробниці стародавнього міста Ефес. Вчені спростували гіпотезу, що вони могли належати Арсіної IV - сестрі знаменитої єгипетської цариці Клеопатри VII. Геномне дослідження показало, що насправді в гробниці лежали останки хлопчика-підлітка. Про це повідомляється у статті, опублікованій у журналі Scientific Reports.
У 1904 році археологи виявили в центральній частині стародавнього Ефесу статусну монументальну гробницю, широко відому як Октагон. Через чверть століття дослідники розкрили похоронну камеру цієї споруди і знайшли там мармуровий саркофаг, усередині якого лежали останки одного індивіда. В усипальниці не було написів або артефактів, що вказують на особу чи соціальне становище померлого, але, судячи з конструкції гробниці та розташування, її звели для людини з високим статусом.
Потім череп покійного вивезли до Європи, де згодом дослідники дійшли висновку, що, можливо, він належав молодій жінці, якій на момент смерті було близько 20 років (згідно з пізнішими визначеннями — від 15 до 17 років). Через десятиліття виникла гіпотеза, що в гробниці могли лежати останки Арсиної IV - сестри відомої цариці Клеопатри VII, яка вела боротьбу за владу в Єгипті в середині I століття до нашої ери. Спочатку Арсиноя потрапила в полон до Юлія Цезаря, який зглянувся над нею і дозволив тікати з Риму до Ефесу, де через кілька років, у 41 році до нашої ери, її вбили за наказом Марка Антонія.
Герхард Вебер (Gerhard Weber) разом зі своїми колегами з Віденського університету повернувся до вивчення черепа з Ефеса, який нещодавно заново виявили у сховищах Відня. До дослідження також включили стегнову кістку та ребро, які археологи знайшли під час повторного розтину гробниці в Ефесі кілька десятиліть тому. Однак упевненості в тому, що ці кістки належали тій самій людині, що й череп, учені не мали.
Антропологи визначили, що череп належав підлітку з аномаліями у розвитку кісток черепа (особливо верхньої щелепи), який помер у віці 11–14 років, тобто дуже рано, ніж варто було б очікувати для Арсіної. Щоб визначити час, коли жила ця людина, вчені звернулися до радіовуглецевого аналізу. Спочатку дослідники отримали калібровану дату 355-170 років до нашої ери. Однак, зробивши поправку на ймовірний резервуарний ефект, вони дійшли висновку, що дитина померла між 205 і 36 роками до нашої ери. Раніше схожу дату вчені отримали для стегнової кістки цієї гробниці — 210–20 років до нашої ери.
Потім палеогенетики виділили древню ДНК з черепа, стегнової кістки і ребра, щоб визначити, чи належали останки одній людині, якої він (або вони) був статі і звідки походив. Геномне дослідження показало, що проаналізовані зразки було неможливо ставитися до Арсиное IV, оскільки череп, і стегнова кістка (можливо, і ребро, але якість виділеної ДНК із цього елемента залишала бажати кращого) були останками людини чоловічої статі. Причому, ймовірно, череп і стегнова кістка належали одній людині (або близнюкам). Як і у випадку з визначенням статі, висновки щодо того, чи ребро ставилося до того ж індивіду, залишилися досить невизначеними.
Подальше геномне дослідження показало, що у хлопчика-підлітка, чиє поховання розкопали в Ефесі, мабуть, не було помітної кількості предків з Північної Африки. 500 року до нашої ери проживали на Апеннінському півострові та на Сардинії.
Нещодавно генетики дісталися дослідження останків передбачуваної жительки Помпей, яка загинула під час виверження Везувію в Будинку Золотого Браслета. Аналіз ДНК показав, що насправді цей чоловік був темношкірим чоловіком.