Дослідники повторно проаналізували ушкодження на фрагментованому черепі StW-53 зі Стеркфонтейна, який належав австралопітеку або ранньому представнику роду Homo. Вчені дійшли висновку, що сліди, раніше виявлені на скам'янілості, були зроблені кам'яними знаряддями. Як повідомляється в статті, опублікованій в Journal of Archaeological Science, очевидно, вони утворилися в результаті природних процесів, що відбулися вже після смерті гомініну.
Недалеко від Йоганнесбурга знаходиться ряд палеонтологічних і археологічних пам'яток, названих «Колискою людства», де за довгі роки досліджень вчені виявили безліч копалин кісток і зубів грацильних і масивних австралопітеків, ранніх представників роду Homo і навіть дуже дивних гомінін, відомих як люди з «Десять років по тому»).
Одна з пам'ятників, розташованих у цьому багатому на знахідки районі, називається Стеркфонтейн. Він є комплексом вапнякових печер, розкопки якого почалися ще в 1936 році. Завдяки цим роботам, у розпорядження вчених потрапили кілька сотень скам'янілостей гомінін, включаючи повноцінні черепи. Так, у 1976 році там знайшли фрагментований череп StW-53, який належав дорослому австралопітеку, людині вмілому чи представнику іншого виду Homo з невеликим за обсягом головним мозком (близько 450–680 кубічних сантиметрів).
Подальшим дослідженням цієї знахідки присвятила нову статтю група вчених з Великобританії, Іспанії, США та ПАР, до складу якої входив відомий антрополог Рональд Кларк (Ronald Clarke) з Вітватерсрандського університету, який описав скелет австралопітека, який раніше добре зберігся, який отримав прізвисько «Маленька». Цього разу вчені зосередили свою увагу на черепі StW-53, де багато років тому виявили підозрілі сліди. Так, на підставі вилицьового відростка верхньої щелепи їх попередники помітили зарубки, які, можливо, були зроблені кам'яними знаряддями.
Одна з гіпотез, пов'язаних з цими слідами, мала на увазі, що якась архаїчна людина перерізала жувальний м'яз, щоб відокремити нижню щелепу від черепа, тобто потенційно вони можуть говорити про дуже давнє свідчення канібалізму. Однак далеко не всі вчені погоджувалися з цим висновком і припускали, що мітки на кістці могли статися в результаті природних процесів, які йшли після смерті індивіда. Цього разу дослідники перевірили гіпотези з допомогою експерименту, під час якого вони вивчили насічки, зроблені на останках свиней з допомогою знарядь із трьох порід каменю, які у Стеркфонтейні.
Дослідники проаналізували насічки та сліди на стародавній скам'янілості, у тому числі за допомогою машинного навчання. Отримані результати показали, що пошкодження на черепі StW-53 навряд чи виникли через антропогенну діяльність. На думку вчених, ймовірно, вони утворилися внаслідок дії уламків гірської породи. Схожі пошкодження є і на залишках африканського австралопітека StW-498, які також були знайдені в Стеркфонтейні.
Проте, мабуть, дуже давні гомінини все ж таки займалися канібалізмом. Про це, зокрема, говорить фрагмент великогомілкової кістки, який ще 1970 року знайшли в кенійській місцевості Кообі-Фора. Вік цієї скам'янілості зі слідами від кам'яних знарядь становить приблизно 1,45 мільйонів років.
