Антибіотикорезистентність міф 💊❓

Часто чую заклопотаність медиків щодо антибіотикорезистентності. Про це також ниють різні організації на кшталт ВООЗ, закликаючи обмежувати використання антибіотиків. Однак чи мають рацію вони і чи можна зупинити цей процес через подібні обмеження? Цим питанням я задавався давно, ось мої думки з цього приводу:

Розглянемо ізольовану систему - чашка Петрі 🧫всередині середовище і культура бактерій, наприклад кишкова паличка 🦠. За наявності "їжі" в середовищі ці бактерії розмножуються доти, доки не зіштовхуються з фізичними обмеженнями об'єму, за умови відчуття подібних "меж" розмноження зупиняється доти, доки не звільниться ніша для нових бактерій.

Ну от живуть вони собі і не стикаються із загрозами. Опору середовища немає (крім стінок чашки). Далі робимо "геноцид", додаючи в середовище антибіотик (за умови, що бактерії чутливі до нього).

Антибіотик може вбити культуру повністю, але більш імовірно, що після нього залишиться якась мінімальна кількість бактерій, що вижили. Вони впораються з концентрацією антибіотика, зупиняться у своєму поділі на деякий час, а далі почнуть ділиться знову. І тут відбувається те, що описав Дарвін ще в 19 столітті, - нові покоління бактерій після антибіотика будуть стійкі до цього антибіотика.
Прислів'я "Те, що нас не вбиває, робить сильнішими" ідеально описує цей процес 🙂

Ба більше, окрім антибіотика, будь-які інші загрози популяції бактерій ведуть до подібної адаптації. Наприклад, якщо помістити в чашку бактеріофаги (це віруси, що паразитують на бактеріях), буде рівно те ж саме - частина популяції помре, але у нащадків тих, що вижили, буде імунітет до цих бактеріофагів.

Це адаптація - принцип еволюції всього живого. Що, наприклад, було в гіпотезі Чорної Королеви:

“Виду необходимы постоянное изменение и адаптация, чтобы существовать в окружающем мире, постоянно эволюционирующем вместе с ним”

До чого я все це? Річ у тім, що ми не можемо повністю відмовитися від антибіотиків, а також не можемо зробити антибіотик, який вбиває 100% популяцію інфекції. Тобто адаптація інфекції до загрози неминуча, незалежно від типу загрози. Це питання часу.

Наприклад, антибіотикорезистентні штами завжди виникають у лікарнях, де антибіотики використовують щодня, а можливо щогодини. 😷
Така практика веде до постійних "тренувань" інфекції, тобто бактерії мутують таким чином, щоб у їхньому наступному поколінні загроза (антибіотик) була по плечу. А тепер риторичне запитання, яка лікарня може відмовитися від практики використання антибіотиків? У разі відмови загинуть люди.

Який висновок можна зробити?

Антибіотикорезистентність - це неминучий процес за традиційного підходу в лікуванні.

Чомусь медики та інші розумники (з того ж таки ВООЗ) забувають або не розуміють ці фундаментальні речі.

Тепер опишу який підхід потрібно вводити в мед. практику, щоб антибіотикорезистентність НЕ створювала проблем. Цей підхід випливає з того що описано вище - людина такий самий організм, що вміє адаптуватися до загроз 💪 Будь-яка інфекція це загроза. І в цій "битві" перемагає той хто перший адаптувався.

Наведу простий приклад: Є лікарня, у ній знайшли штам туберкульозної палички стійкої до всіх антибіотиків. Беремо цей штам, виходимо на вулицю і даємо 100 людям. Як ви вважаєте, вони всі будуть хворіти і загинуть, чи ні?
Звісно ні, хтось захворіє, а хтось і оком не моргне 🙂Чому так відбувається?
У частини з цих людей імунітет добре налаштований (адаптований, має ресурси), а у частини ні. Ви скажете що це логічно, але чому тоді під час вступу до лікарні НІХТО не перевіряє цей імунітет? 🙂

Адже знаючи, що імунітет не готовий до інфекції, на нього можна вплинути завчасно і виключити ризик загибелі від антибіотикостійкого штаму.

Повторюся, в сучасній медицині доступній простим смертним ніхто цього не робить! Однак продовжують скиглити, що винне надмірне використання антибіотиків.

Такий підхід є нерозумним в корені, цей як говорити що пияцтво тільки від того що в магазинах вільно продається горілка, заборонимо продаж горілки і пияцтво закінчиться 😁


Кому цікава ця тема, у відео нижче, опис еволюційного досліду на кишковій паличці, який наочно показує все те, що я описав, і навіть більш того: Дослід показав, що мутації кишкової палички виникають під час зміни покоління, навіть без загроз типу антибіотика, тобто стійкість до антибіотика може виникнути випадково шляхом зміни деяких генів нових поколінь , навіть без загрози типу антибіотика, тобто стійкість до антибіотика може виникнути випадковим чином шляхом зміни деяких генів нових поколінь .тобто стійкість до антибіотика може виникнути випадковим чином шляхом зміни деяких генів у нових поколіннях!