Британські дослідники проаналізували дані електронних медичних карт та виявили, що щеплення від респіраторно-синцитіального вірусу вакциною з ад'ювантом AS01 пов'язане зі зниженням ризику деменції протягом наступних півтора року. Подібний зв'язок був показаний раніше для вакцини від оперізувального герпесу з аналогічним ад'ювантом, що може вказувати на його самостійну роль у профілактиці розвитку деменції. Звіт опубліковано в журналі npj Vaccines.
У різних дослідженнях було неодноразово показано, що щеплення від вірусу варицелла-зостер, що викликає вітряну віспу та оперізувальний герпес, пов'язана зі зменшенням ризику деменції, причому цей зв'язок, найімовірніше, має причинно-наслідковий характер. При цьому у роботах, де проводився аналіз за типами препарату, зниження ризику було набагато більш вираженим при використанні рекомбінантної вакцини з ад'ювантом AS01 порівняно з живою аттенуйованою. Пояснити це можуть дві невзаємовиключні гіпотези: що зниження ризику пов'язане з більш високою ефективністю вакцини з ад'ювантом щодо профілактики герпесу (вона дійсно вище), і що профілактичним ефектом може мати сам ад'ювант. Цей ад'ювант AS01 являє собою ліпосоми з двома імуностимуляторами - 3-O-дезацил-4′-монофосфорилліпідом А (MPL) і сапоніном QS-21 - і міститься також у деяких інших вакцинах.
Для перевірки другої гіпотези Пол Харрісон (Paul Harrison) з колегами по Оксфордському університету проаналізували дані електронних медкарт і включили в роботу дані майже 36 тисяч осіб (середній вік 72,8 року; 58,1 відсотка - жінки), які отримали тільки вакцину від респіраторно-синцитиального РС0 (середній вік 69,2 року; 54,9 відсотка — жінки), які отримали лише вакцину від вірусу варіцелла-зостер з AS01, і майже 79 тисяч (середній вік 7248 року; 57,8 відсотка — жінки), які отримали обидва ці щеплення. Кожному з них методом псевдорандомізації (підбору за ступенем схильності) підібрали у співвідношенні 1:1 людей, які отримали щеплення від грипу без AS01, але не від РС-вірусу та герпесу, що оперізує, в якості контрольної групи. Ризики оцінювали по відношенню до обмеженого середнього часу виживання (RMTL) до постановки діагнозу деменції в основних та контрольних групах.
З'ясувалося, що ризик постановки діагнозу деменції протягом 18 місяців від щеплення значно нижчий при застосуванні вакцин з AS01: при вакцинації тільки від РС-вірусу RMTL склало 0,71 (p = 0,000028), тільки від вірусу варицелла-зостер - 0,80 0,63 (p = 4,7 × 10-12). Це відповідає 29, 18 та 37 відсоткам додаткового часу без діагнозу деменції, або 87, 53 та 113 днів за 18 місяців відповідно. Ризик деменції статистично значимо не відрізнявся у отримали лише вакцину від РС-вірусу і отримали обидві. Суттєвого впливу статі на зниження ризику також не спостерігалося (p = 0,40; 0,46 та 0,14 відповідно). Такі самі закономірності було виявлено під час аналізу ризику поєднаного результату як деменції чи смерті.
Механізми такого зв'язку залишаються неуточненими, проте час настання передбачуваного профілактичного ефекту та його наявність при вакцинації від вірусів з різною потенційною роллю в патогенезі деменції вказують на ймовірний прямий внесок ад'юванту у його розвиток. Можливими молекулярно-біологічними механізмами профілактичної дії AS01 у патогенезі деменції автори роботи називають стимуляцію толл-подібних рецепторів 4 (TLR4) та продукції інтерферону гамма (IFNγ). Для з'ясування потенціалу AS01 при профілактиці деменції необхідні подальші механістичні та клінічні дослідження.
Раніше американські дослідники проаналізували дані біобанків Фінляндії та Великобританії та виявили безліч кореляцій між хронічними вірусними інфекціями та розвитком нейродегенеративних захворювань — хвороб Альцгеймера та Паркінсона, бічного аміотрофічного склерозу, розсіяного склерозу та різних деменцій.
