Міжнародна наукова група представила результати оцінок по 185 країнам, згідно з якими на рак грудей у 2022 році захворіло 2,3 мільйона жінок, і 670 тисяч померли від нього, а до 2050 року ці показники зростуть до 3,2 мільйона та 1,1 мільйона відповідно. Висновки дослідників опубліковані в Nature Medicine.
Рак молочної залози займає перше місце за онкологічною захворюваністю та смертністю серед жінок, а для населення в цілому друге місце по онкологічній захворюваності та четверте місце за смертністю. Щоб зменшити кількість передчасних смертей від цього захворювання у світі та дефіцит виживання при ньому в окремих регіонах, Всесвітня організація охорони здоров'я у 2021 році запустила Глобальну ініціативу щодо раку грудей (GBCI). Її метою заявлено зниження смертності на 2,5 відсотка щорічно, для чого необхідні раніше виявлення (понад 60 відсотків — на І та ІІ стадіях), своєчасна постановка діагнозу (понад 80 відсотків підтверджень — протягом двох місяців від першого обстеження) та адекватне ведення пацієнтів (понад 80 відсотків завершення курсу). Для реалізації цієї та інших програм необхідні точні дані щодо тягаря захворювання в даний час та оцінки його на подальшу перспективу.
Міранда Фідлер-Бенаудіа (Miranda Fidler-Benaoudia) з Університету Калгарі з колегами з Австралії, Канади, Кенії, США та Франції провела оцінки захворюваності на рак молочної залози і смертності від нього в 185 країнах на 2022 і 2050 роки з використанням бази даних Міжнародного агентства трендів частоти виникнення за базою CI5plus та смертності за даними ВООЗ. Ці оцінки давали глобально, а також регіонально та за окремими віковими групами; випадки захворювання у чоловіків у них не включали.
Згідно з розрахунками дослідників, у 2022 році у 185 країнах розвинулися 2,3 мільйона нових випадків раку грудей і сталося 670 тисяч смертей від нього. Ця пухлина займала перше чи друге місце у структурі онкологічної захворюваності у 183 та смертності – у 169 країнах. При цьому його тягар у різних регіонах світу був дуже нерівномірним і міг відрізнятися майже вчетверо. Число нових випадків було найбільшим в Австралії та Новій Зеландії (100,3 на 100 тисяч), за якими слідували Північна Америка та Північна Європа, а найменшим – у Південній та Центральній Азії (26,7 на 100 тисяч), Східній та Центральній Африці. За рівнем смертності лідирували Меланезія (26,8 на 100 тисяч), Полінезія та Західна Африка, а найнижчі показники були у Східній Азії (6,5 на 100 тисяч), Центральній та Північній Америці.
Ставлення смертності до частоти виникнення мало тенденцію збільшуватися зі зменшенням індексу людського розвитку (ІЛР, HDI) країни: від 17 відсотків при дуже високому рівні доя 56 відсотків при низькому. За проведеними оцінками, в середньому у кожної двадцятої жінки протягом життя буде виявлено рак грудей, і кожна сімдесята помре від нього. За збереження поточних рівнів динаміки показників до 2050 року кількість нових випадків цього онкозахворювання зросте на 38 відсотків до 3,2 мільйонів, а смертей від нього — на 68 відсотків до 1,1 мільйонів.
З 50 країн, для яких були якісні дані щонайменше за 10 останніх років за критеріями CI5plus, кількість нових випадків раку молочної залози за цей термін зросла у 27 (54 відсотки). Найбільший щорічний приріст спостерігався у Бахрейні (на 4,8 відсотка), Південній Кореї та Японії, а лише у віковій групі до 50 років – в Еквадорі (на 4,1 відсотка), Словенії та Хорватії. Істотне зниження зареєстроване лише у трьох країнах — Аргентині, Німеччині та Данії — і лише у віці 50 років і більше. Із 46 країн із якісними 10-річними даними про смертність у 30 вона знизилася. Сім країн досягли мети GBCI зі зниження смертності на 2,5 відсотка на рік: Мальта (на 3,8 відсотка), Данія, Бельгія, Швейцарія, Литва, Нідерланди та Словенія. Показники від 2,1 до 2,4 відсотка зафіксовані також у Норвегії, Швеції, Ірландії, Австралії, Великій Британії та Новій Зеландії.
Таким чином, динаміка захворюваності на рак грудей та смертності від нього сильно відрізняється в різних регіонах світу, і незважаючи на поставлені ВООЗ завдання ці показники зростатимуть, в основному за рахунок країн із середнім та низьким рівнем ІЛР, де необхідний максимальний обсяг зусиль у боротьбі із захворюванням, укладають автори роботи.
Проведений раніше аналіз даних МАІР цими ж 185 країнами показав, що до 2050 року загальна онкологічна захворюваність зросте на 77 відсотків, а смертність — на 90 відсотків.
