Мутсумі Міяуті (Mutsumi Miyauchi) з університету Хіросіми з колегами заразили ясна мишей високопатогенним штамом Porphyromonas gingivalis - бактерії, що викликає періодонтит. Через 18 тижнів у яснах тварин знайшли абсцеси, характерні для періодонтиту, а ДНК бактерії визначалася у лівому передсерді. При цьому тканина передсердя була більш фіброзована в порівнянні з тканиною передсердя тварин з групи контролю, не заражених P. gingivalis (21,9 відсотка проти 16,3 відсотка, p = 0,0003), а ймовірність розвитку фібриляції передсердь при внутрішньосерцевій стимуляції у уражень відсотків проти 5 відсотків; p = 0,04). Дослідження опублікували у Circulation.
Раніше вчені знаходили зв'язок періодонтиту з виникненням фібриляції передсердь, але її причини були зрозумілі. Окрім експерименту, проведеного на мишах, дослідники також взяли на аналіз тканину передсердь у 68 пацієнтів із фібриляцією передсердь, яким проводили операцію на серці. ДНК P. gingivalis також виявили у таких пацієнтів у передсердях, і її кількість позитивно корелювала з площею запаленої поверхні періодонту (p < 0,0001) та ступенем фіброзу передсердь (p = 0,002). Отже, лікування периодонтита може позитивно позначитися як здоров'я порожнини рота, а й знизити ризик фібриляції передсердь.
