Палеоантропологи зробили цифрову реконструкцію кісток тазу стародавнього гомініну DHN-43 з Дримолена, який жив у Південній Африці близько двох мільйонів років тому. Через невелику кількість порівняльного матеріалу тієї епохи однозначно визначити, представнику якого виду належали ці знахідки не можна. Тим не менш, дослідники вважають, що на даний момент резонно відносити їх до масивних парантропів, про що вони пишуть у статті, опублікованій в South African Journal of Science.
2 квітня відзначається Всесвітній день інформування про аутизм, тож сьогодні новини на N+1 виходять з ілюстраціями від студентів «Антон тут поряд». Цей благодійний фонд вже більше десяти років допомагає людям із розладами аутистичного спектру в Росії.
Розташований в ПАР комплекс пам'ятників «Колиска людства» за довгі роки досліджень подарував величезну кількість копалин кісток і зубів різних видів древніх гомінін: австралопітеків (Australopithecus), парантропів (Paranthropus) і людей (Homo), у тому числі дуже своєрідних представників нашого роду - H. naledi (під роботою).
Дримолен є одним із місцезнаходжень цього комплексу, відкрите в 1992 році. У відкладах, вік яких становить близько 1,95-2,04 мільйона років, археологи і палеоантропологи виявили велику колекцію скам'янілостей (в основному - ізольованих зубів, але є і добре зберігся черепа), основну частину яких вчені визначили як останки парантропів, причому, можливо, двох різних. Проте частину знахідок дослідники віднесли до можливих останків ранніх Homo, зокрема H. aff. erectus.
Еллі Берг (Ellie Berg) з Колорадського університету в Денвері разом із колегами з Австралії, Німеччини, Канади, США та ПАР звернулася до одного з небагатьох інформативних посткраніальних останків із Дримолена. Між 1995 та 1997 роком (точна дата знахідки залишається невідомою) дослідники виявили на цьому пам'ятнику частини тазу DNH-43 одного гомініна, який жив, мабуть, близько двох мільйонів років тому. Ці скам'янілості включають частково збережену праву здухвинну кістку, а також криж.
Хотя первое описание находки опубликовали еще в начале 2000-х годов, ученые вновь вернулись к ее исследованию с помощью современных методов и с привлечением накопленных за это время сравнительных материалов. Палеоантропологи отсканировали окаменелости, а затем сделали цифровую реконструкцию части таза древнего гоминина, для чего, например, они отзеркалили с правой подвздошной кости левую. Для сравнения они привлекли данные по различным видам людей, включая сапиенсов (H. sapiens), неандертальцев (H. neanderthalensis), эректусов (H. erectus); а также по афарским (A. afarensis) и африканским австралопитекам (A. africanus), австралопитекам Седиба (A. sediba) и массивным парантропам (P. robustus).
Полученные результаты показали, что части таза демонстрируют ряд примитивных признаков, которые сближают окаменелость с останками австралопитеков и парантропов, но расположение крестца больше похоже на людей современного вида. Ученые не сумели определить, принадлежали ли исследованные фрагменты скелета самцу или самке, как и не нашли однозначных аргументов в пользу того, представителю какого рода и вида стоит относить эти находки.
Тем не менее по выявленным признакам и учитывая, что большинство находок из Дримолена — это кости и зубы массивных парантропов, ученые пришли к выводу, что по крайней мере предварительно и исследуемые фрагменты скелета стоит относить к P. robustus. По их словам, сложности для определения добавляет и тот факт, что палеоантропологи до сих пор из-за недостатка находок плохо знают особенности строения таза разных гоминин того периода, когда в той же Южной Африке, по-видимому, одновременно проживали представители трех биологических родов: австралопитеки, парантропы и люди. Причем многие признаки, которые можно заметить на костях, у них могли быть общими, поскольку они могли сохраниться от общего предка.
Ранее на N + 1 рассказывали, как ученые пересмотрели видовую принадлежность пары знаковых находок из «Колыбели человечества». Так, исследователи пришли к выводу, что парантроп из Сварткранса, убитый около 1,9–1,8 миллиона лет назад леопардом, вероятно, на самом деле был человеком прямоходящим. А анализ нижней челюсти из этого же памятника, которую первоначально описали под видовым названием капский телантроп, вероятно, принадлежала новому виду парантропов.