Палеоантропологи з Німеччини та Іспанії описали людські останки, виявлені під час розкопок печер Реклау-Вівер та Моллет-III, які знаходяться на північному сході Піренейського півострова. є в кінці періоду граветта. Як повідомляється в статті, опублікованій у Journal of Human. Evolution, знахідки з цих двох пам'ятників, на думку дослідників, є ранніми навмисними похованнями кроманьйонців, виявлені на північному сході Піренейського півострова.
За довгі роки досліджень археологи виявили на Піренейському півострові безліч пам'яток епохи верхнього палеоліту, пов'язаних із людьми сучасного анатомічного вигляду. Але при цьому на стоянках цього регіону, що належать до періодів ориньяка та граветта (приблизно від 40 до 26–24 тисяч років тому), нечасто зустрічаються людські останки, особливо навмисні поховання. Одним із рідкісних винятків виступає пам'ятник Лагар-Веллю, який знаходиться в Португалії. У цій печері вчені виявили скелет дитини, яку поховали близько 29,4–28,3 тисячі років тому.
Відомі й кілька інших пам'яток із людськими останками того часу. Наприклад, у каталонському муніципалітеті Серінья, де відкрито цілу низку стоянок стародавніх мисливців-збирачів, серед іншого, в безпосередній близькості один від одного знаходяться печери Реклау-Вівер та Моллет-III, перші розкопки в яких багато років тому проводив місцевий лікар. Крім артефактів, на пам'ятнику Реклау-Вівер у 1948 році дослідник виявив людські останки, які він інтерпретував як кроманьйонські, проте довгий час вони вважалися втраченими. А в печері Моллет-III у 1972 році він розкопав череп, палеолітичний вік якого трохи більше десяти років тому підтвердили радіовуглецевим методом.
Тепер Хоаким Солер (Joaquim Soler) з Університету Жирони спільно з колегами з Німеччини та Іспанії повідомив, що в археологічному музеї Баньоліса вони виявили більшу частину людських останків і стародавні артефакти, розкопані в печері Реклау-Вівер. Крім того, у 2013–2020 роках археологи провели нові дослідження в печері Моллет-III та знайшли кістки, що належать до того ж періоду, що й череп.
Среди находок середины прошлого века ученые идентифицировали фрагменты трех бедренных костей, таранную, пяточную, плюсневую кости, фалангу пальца, обломки плечевой кости и нижней челюсти. Для этих находок исследователи получили две радиоуглеродные даты, которые показали, что останки принадлежали людям, жившим около 26,3–25,9 и 25,2–24,5 тысячи лет, то есть в финале граветта. Еще десять элементов скелета ученые обнаружили в пещере Моллет-III, человеческому черепу из которой около 27–26,4 тысячи лет. Среди них: фрагмент правой и почти целая большеберцовая кость, часть бедренной кости, а также небольшие кости кистей и стоп. Для фрагмента большеберцовой кости они получили еще одну радиоуглеродную дату, которая указала на чуть больший возраст, нежели раньше определили для черепа.
По мнению исследователей, в обоих случаях речь идет о преднамеренных захоронениях. В каждой из пещер находились останки как минимум двух взрослых мужчин, на некоторых костях которых ученые заметили следы охры. Кроме того, на то, что это были погребения указало обилие личных украшений, найденных на этих памятниках. Среди прочего, в пещере Реклау-Вивер нашли артефакты из раковин морских моллюсков, 11 подвесок из зубов рыси, предметы из бедренных костей благородного оленя. На памятнике Моллет-III личные украшения, упомянутые исследователями, представлены 12 подвесками из зубов благородного оленя, а также украшениями из раковин моллюсков.
Ученые заключили, что проделанная работа позволила идентифицировать останки как минимум четырех взрослых мужчин, живших в финале граветта. По их данным, это одни из древнейших останков людей современного анатомического вида, найденных на севере Пиренейского полуострова. Более того, в этом регионе, вероятно, это самые древние известные примеры преднамеренных захоронений кроманьонцев.
Рядом с этими пещерами находятся и другие известные археологические памятники, например пещера Арбреда. Недавно ученые сообщили, что обнаружили в ней зубы трех неандертальцев, два из которых жили больше 120 тысяч лет назад, а еще один — между 71 и 44 тысячами лет назад.