Палеоантропологи з Німеччини та Іспанії описали людські останки, виявлені під час розкопок печер Реклау-Вівер та Моллет-III, що знаходяться на північному сході Піренейського півострова. Кістки належали щонайменше чотирьом дорослим чоловікам, які жили близько 27–25 тисяч років тому, тобто наприкінці періоду граветту. Як повідомляється в статті, опублікованій в Journal of Human Evolution, знахідки з цих двох пам'ятників, на думку дослідників, є ранніми навмисними похованнями кроманьйонців, виявлені на північному сході Піренейського півострова.
За довгі роки досліджень археологи виявили на Піренейському півострові безліч пам'яток епохи верхнього палеоліту, пов'язаних із людьми сучасного анатомічного вигляду. Але при цьому на стоянках цього регіону, що належать до періодів ориньяка та граветта (приблизно від 40 до 26–24 тисяч років тому), нечасто зустрічаються людські останки, особливо навмисні поховання. Одним із рідкісних винятків виступає пам'ятник Лагар-Веллю, який знаходиться в Португалії. У цій печері вчені виявили скелет дитини, яку поховали близько 29,4–28,3 тисячі років тому.
Відомі й кілька інших пам'яток із людськими останками того часу. Наприклад, у каталонському муніципалітеті Серінья, де відкрито цілу низку стоянок стародавніх мисливців-збирачів, серед іншого, в безпосередній близькості один від одного знаходяться печери Реклау-Вівер та Моллет-III, перші розкопки в яких багато років тому проводив місцевий лікар. Крім артефактів, на пам'ятнику Реклау-Вівер у 1948 році дослідник виявив людські останки, які він інтерпретував як кроманьйонські, проте довгий час вони вважалися втраченими. А в печері Моллет-III у 1972 році він розкопав череп, палеолітичний вік якого трохи більше десяти років тому підтвердили радіовуглецевим методом.
Тепер Хоаким Солер (Joaquim Soler) з Університету Жирони спільно з колегами з Німеччини та Іспанії повідомив, що в археологічному музеї Баньоліса вони виявили більшу частину людських останків і стародавні артефакти, розкопані в печері Реклау-Вівер. Крім того, у 2013–2020 роках археологи провели нові дослідження в печері Моллет-III та знайшли кістки, що належать до того ж періоду, що й череп.
Серед знахідок середини минулого століття вчені ідентифікували фрагменти трьох стегнових кісток, таранну, п'яткову, плюсневу кістки, фалангу пальця, уламки плечової кістки та нижньої щелепи. Для цих знахідок дослідники отримали дві радіовуглецеві дати, які показали, що останки належали людям, які жили близько 26,3–25,9 та 25,2–24,5 тисяч років, тобто у фіналі граветта. Ще десять елементів скелета вчені виявили у печері Моллет-III, людському черепу з якої близько 27–26,4 тисяч років. Серед них: фрагмент правої та майже ціла великогомілкова кістка, частина стегнової кістки, а також невеликі кістки кистей та стоп. Для фрагмента великогомілкової кістки вони отримали ще одну радіовуглецеву дату, яка вказала на трохи більший вік, ніж раніше визначили для черепа.
На думку дослідників, в обох випадках йдеться про навмисні поховання. У кожній печері знаходилися останки як мінімум двох дорослих чоловіків, на деяких кістках яких вчені помітили сліди охри. Крім того, на те, що це були поховання, вказало безліч особистих прикрас, знайдених на цих пам'ятниках. Серед іншого, у печері Реклау-Вівер знайшли артефакти з раковин морських молюсків, 11 підвісок із зубів рисі, предмети із стегнових кісток шляхетного оленя. На пам'ятнику Моллет-III особисті прикраси, згадані дослідниками, представлені 12 підвісками із зубів благородного оленя, а також прикрасами із раковин молюсків.
Вчені зробили висновок, що виконана робота дозволила ідентифікувати останки як мінімум чотирьох дорослих чоловіків, які жили у фіналі граветта. За їхніми даними, це одні з найдавніших останків людей сучасного анатомічного виду, знайдених на півночі Піренейського півострова. Більш того, у цьому регіоні, ймовірно, це найдавніші відомі приклади навмисних поховань кроманьйонців.
Поруч із цими печерами знаходяться й інші відомі археологічні пам'ятки, наприклад, печера Арбреда. Нещодавно вчені повідомили, що виявили в ній зуби трьох неандертальців, два з яких жили понад 120 тисяч років тому, а ще один між 71 і 44 тисячами років тому.