Японські вчені провели крос-секційне дослідження та з'ясували, що регулярна статева активність у жінок у пери- та постменопаузі пов'язана зі значно меншими відчуттями болю, сухості та подразнення вульви у повсякденному житті. Звіт про роботу опубліковано у журналі Menopause.
Зниження рівня естрогенів та інших статевих гормонів у пери- та постменопаузі може знижувати очікувану тривалість життя жінки, а також значно знижувати якість життя через генітоуринарний менопаузальний синдром. Він може проявлятися сексуальними (що стосуються статевого життя), генітальними (вульвовагінальними) та уринарними (з боку сечовивідних шляхів) симптомами. Для адекватної медичної та консультативної допомоги жінкам у період життя необхідні дані про взаємозв'язок цих проявів.
Сатору Такахасі (Satoru Takahashi) з Університету Ніхон з колегами у 2019 році шляхом телефонного опитування 4134 жінок віком 40–79 років зібрав дані для епідеміологічного дослідження генітоуринарного менопаузального синдрому у японок GENJA. Вульвовагінальні симптоми у них оцінювали за опитувальником VSQ, сексуальну функцію та симптоми - за японським варіантом FSFI. До цьогорічного аналізу включили 911 із учасниць (середній вік 53,7 року), які були сексуально активними протягом попереднього року. До групи з регулярною статевою активністю дослідники включили жінок, які мали протягом попередніх трьох місяців, до групи з рідкісною — протягом останнього року, але не трьох місяців.
Про регулярну статеву активність повідомили 716 учасниць (342 у віці 40-49 років, 190 - 50-59 років, 114 - 60-69 років і 70 - 70-79 років), про рідкісну - решту 195 (53 у віці 40-49 років, 47-49 років, 4 років та 46 - 70-79 років). Середній вік у першій групі становив 52,4, у другій - 58,2 роки. В обох групах учасниці відзначали вікове зниження сексуального бажання, збудливості та частоти досягнення оргазму (але не задоволеності ним), при цьому болі під час статевого акту більшість учасниць не відчували.
Щодо таких симптомів генітоуринарного менопаузального синдрому як диспареунія та нестача вагінального мастила при статевому контакті статистично значимих відмінностей між групами не було до віку 70 і більше років. При цьому рівні відчуттів болю, сухості та подразнення вульви у повсякденному житті виявилися істотно нижчими у провідних регулярне статеве життя, причому ця закономірність спостерігалася у всіх вивчених вікових групах.
Таким чином, регулярне статеве життя слабо корелювало із сексуальними симптомами генітоуринарного менопаузального синдрому, але виявилося значно пов'язане з меншими проявами генітальних.
Раніше було показано, що вік настання менопаузи пов'язаний з регулярністю статевого життя (менструальний цикл у середньому зберігається довше при більш частому сексі), свою роль також відіграють генетичні варіанти.
