Проспективне когортне дослідження шведських вчених показало, що вживання понад 1,5 склянки молока на день підвищує ризик розвитку ішемічної хвороби серця та інфаркту міокарда у жінок. У середньому при випиванні двох склянок молока ризик підвищувався на п'ять відсотків, а при випиванні чотирьох склянок — на 21 відсоток. Чоловіки не були схильні до підвищеного ризику хвороб серця через споживання молока. Статтю опубліковано в журналі BMC Medicine.
Відомо, що здорове харчування має важливе значення для профілактики серцево-судинних захворювань. Однак існує невизначеність у розумінні ефекту молочних продуктів на ризик розвитку ішемічної хвороби серця (ІХС). Різні дослідження показували, що цільне молоко та кисломолочні продукти можуть по-різному впливати на здоров'я серцево-судинної системи. Крім того, за останні півстоліття значно змінилися моделі споживання різних молочних продуктів: у середньому у багатьох країнах споживання незбираного молока скоротилося, а споживання кисломолочних продуктів збільшилося.
Щоб внести ясність у це питання, дослідницька група під керівництвом Карла Міхаельссона (Karl Michaëlsson) з Упсальського університету використовувала дані двох великих популяційних шведських лонгітюдних когорт жінок та чоловіків для оцінки ризику ІХС та інфаркту міокарда при вживанні цільного молока та кисломол. 100775 людина.
Середнє споживання молока становило 240 мілілітрів на день у жінок та 290 мілілітрів на день у чоловіків. Близько дев'яти відсотків жінок та 15 відсотків чоловіків повідомили про споживання понад 600 мілілітрів молока на день. Порівняно з групою з низьким споживанням, жінки та чоловіки з високим споживанням незбираного молока в середньому споживали більше калорій, більше червоного м'яса, у них був дещо вищий індекс маси тіла, нижчий рівень освіти та менше споживання алкоголю.
После корректировки на различные ковариаты, потребление цельного молока было положительно связано с более высоким риском развития ИБС только у женщин (p = 0,01). При потреблении более 300 миллилитров молока в день высокое потребление было связано с более высоким риском. По сравнению с потреблением 100 миллилитров молока в день, 400 миллилитров (два стакана в день) увеличивало риск развития ИБС на пять процентов, 600 миллилитров (три стакана) — на 12 процентов, а 800 миллилитров (четыре стакана в день) — на 21 процент вне зависимости от жирности молока. Аналогичные закономерности были найдены и для инфаркта миокарда. У мужчин рост потребления цельного молока не был связан с повышением риска развития ИБС.
Хотя модели с поправкой на возраст предполагали снижение риска развития ИБС или инфаркта миокарда при употреблении кисломолочных продуктов, после многофакторной коррекции ни у женщин, ни у мужчин не было обнаружено никакой связи. При этом анализ замены 200 миллилитров цельного молока в день на кисломолочные продукты показал, что риск развития ИБС снижался на пять процентов у женщин и на три процента у мужчин. Из 276 проанализированных белков, связанных с кардиометаболизмом, два имели устойчивую связь с потреблением цельного молока — ангиотензинпревращающий фермент 2 и фактор роста фибробластов 21. Уровень ангиотензинпревращающий фермента 2 у женщин повышался с увеличением потребления молока, а концентрация фактора роста фибробластов 21 падала.
По мнению ученых, существует прямая связь между потреблением более 300 миллилитров цельного молока любой жирности и повышенным риском развития ИБС у женщин. По-видимому, эта связь опосредована двумя соединениями — ангиотензинпревращающим ферментом 2 и фактором роста фибробластов 21. Эти данные могут быть важны при разработке профилактических диет у пациентов из групп высокого риска сердечно-сосудистых заболеваний.
Ранее мы рассказывали, что в растительном молоке содержится мало фосфора, магния, цинка и селена по сравнению с коровьим молоком.