Американські вчені провели когортне дослідження та з'ясували, що прийом певних противірусних препаратів, які використовують для лікування ВІЛ-інфекції та вірусного гепатиту В, пов'язаний із суттєвим зниженням ризику розвитку хвороби Альцгеймера. Звіт опубліковано в Alzheimer's & Dementia.
Основні напрямки досліджень у галузі фармакологічної терапії та профілактики хвороби Альцгеймера зосереджені на придушенні накопичення бета-амілоїду в мозку та підвищенні рівня нейромедіатора ацетилхоліну шляхом інгібування ацетилхолінестерази (АХЕ). У той же час отримано чимало доказів того, що важливу роль у патогенезі захворювання відіграє нейрозапалення, та його механізми можуть бути потенційними мішенями для терапії. Раніше наукова група під керівництвом Джаякришни Амбаті (Jayakrishna Ambati) з Університету Кентуккі показала, що противірусні препарати з групи нуклеозидних інгібіторів зворотної транскриптази (NRTI, НІОТ) інгібують активацію інфламасом NLRP3, зменшуючи запальні Альцгеймер.
Зараз Амбаті, який перейшов до Віргінського університету, з колегами проаналізував зв'язок між прийомом НДПТ і ризиком розвитку хвороби Альцгеймера у двох страхових базах даних: Управління зі здоров'я ветеранів США за 24 роки (приблизно 11 мільйонів осіб) та страхування наймачем MarketScan за 14 років (приблизно 14 мільйонів). Критеріями включення в основні когорти служив вік 50 років і старше, прийом НДПТ щодо ВІЛ-інфекції або гепатиту В та відсутність діагнозу хвороби Альцгеймера. Їм відповідали понад 72 тисячі осіб з першої бази і понад 199 тисяч з другої.
Статистичний аналіз проводили методом багатопараметричної коксівської регресії з поправками на демографічні та соціоекономічні фактори, спосіб життя, залежності, психічні розлади, хвороба Паркінсона, біохімічні показники та супутні захворювання. З огляду на те, що терапія НДПТ не була рандомізованою, дослідники провели додатковий аналіз псевдорандомізації (підбору контрольної когорти за показником схильності. Також оскільки у разі хронічних захворювань смерть від будь-яких причин може передувати постановці діагнозу, автори роботи проаналізували дані та з урахуванням цього конкуруючого ризику.
В обох базах даних спостерігався зв'язок між терапією НДПТ та ризиком розвитку хвороби Альцгеймера, що залежить від тривалості курсу лікування. У когорті Управління зі здоров'я ветеранів кожен додатковий рік прийому НДПТ був пов'язаний із зменшенням ймовірності розвитку захворювання на чотири відсотки, а в MarketScan – на 10,3 відсотка. При аналізі методом псевдорандомізації цей зв'язок був ще більш вираженим: у когорті Управління зі здоров'я ветеранів спостерігалося шестивідсоткове зниження ризику на рік використання НДПТ, а в MarketScan – 13-відсоткове. Аналіз з урахуванням конкуруючого ризику смерті виявив 32-відсоткове загальне зниження ризику розвитку хвороби Альцгеймера при прийомі НДПТ та 37-відсоткове при аналізі методом псевдорандомізації.
Отримані результати свідчать, що прийом НДПТ може знижувати ймовірність розвитку хвороби Альцгеймера, ймовірно, за рахунок інгібування цими препаратами активації інфламасом. Вони дають привід для перевірки ефективності пригнічення інфламасом при хворобі Альцгеймера шляхом рандомізованих клінічних випробувань НДПТ або їх менш токсичних похідних, а також механістичних досліджень на тваринних моделях.
Раніше італійські дослідники виявили у звичайному хмелі речовини, що пригнічують патогенетичні механізми розвитку хвороби Альцгеймера на молекулярному рівні, в культурі клітин та трансгенних модельних круглих черв'яків.