Вчені за допомогою методу уранових серій уточнили датування стародавнього черепа з печери Петралона, яка знаходиться у Греції. Вони дійшли висновку, що останки належали людині гейдельберзькій, яка жила не менше 277 тисяч років тому. Результати дослідження опубліковані у Journal of Human Evolution.
Петралонська печера є палеолітичною пам'яткою, розташованою на півночі Греції, приблизно в 55 кілометрах від міста Салоніки. У 1960 році місцеві жителі виявили в ній чудово зберігся череп архаїчної людини, який не схожий ні на останки людей сучасного анатомічного типу (Homo sapiens), ні на останки неандертальців (H. neanderthalensis). Череп належав чоловікові з потужним надбрівним валиком, масивною мозковою коробкою та великим лицьовим скелетом. Серед інших стародавніх черепів він найбільше нагадує останки так званої родезійської людини (H. rhodesiensis), знайдені понад сто років тому на території сучасної Замбії.
Череп із Петралонської печери знайшли не археологи, а місцеві жителі. Через це точне стратиграфічне становище цих останків на пам'ятнику залишається невідомим, хоча зазначається, що його знайшли біля стіни печери. У тому числі з цієї причини вік останків досі залишався предметом суперечок серед вчених. Різними методами вони отримували дати від 700 до 150 тисяч років. Зокрема, за допомогою методу електронного парамагнітного резонансу дослідники оцінили вік знахідки приблизно 150–250 тисяч років.
Крістоф Фальгер (Christophe Falguères) з Інституту палеоантропології в Парижі та його колеги з Великобританії, Греції, Китаю та Франції уточнили вік знахідки. Цього разу вони звернулися до методу уранових серій, за допомогою якого вони датували кальцитовий натік, що зберігся безпосередньо на черепі, а також зразки натічних утворень Петроланської печери.
Отримані дані вказали, що череп старше, ніж передбачалося з урахуванням методу електронного парамагнитного резонансу. За словами вчених, кальцитовий натік почав формуватися на останках цієї людини не менше 286 ± 9 тисяч років тому, тобто, можливо, вона жила приблизно в той же час, що й згадана родезійська людина, вік черепа якої становить близько 299 ± 25 тисяч років.
При цьому визначити, наскільки раніше останки опинилися в петралонській печері, перш ніж на них утворився досліджений кальцит, вкрай складно. Вчені з'ясували, що натічні утворення на стіні печери, де імовірно спочатку знаходився череп, з'явилися, мабуть, значно раніше, ніж жила ця людина. Їхній вік становить приблизно 539 тисяч років. Тим самим результати виконаної роботи свідчать, що архаїчний індивід жив між 539 і 277 тисячами років тому. Нове датування узгоджується з висновком, що череп належав людині гейдельберзькій (H. heidelbergensis) у широкому розумінні цього виду (sensu lato).
Череп у Петралонській печері знайшли без нижньої щелепи. Однак це не завадило дослідникам нещодавно реконструювати зовнішність архаїчного чоловіка. Замість недостатньої частини вони використовували модель нижньої щелепи гейдельберзької людини, яка помітно раніше жила — близько 609 ± 40 тисяч років тому.
