Алекса Байзер (Alexa Beiser) з університету Бостона провела з колегами лонгітюдне дослідження і з'ясувала, що використання слухового апарату при віковій приглухуватості у віці до 70 років пов'язане з істотним зниженням ризику розвитку деменції. У роботі використали дані майже трьох тисяч учасників Фреймінгемського дослідження (FHS), включених у віці від 60 років (у середньому 68,9 року; 59 відсотків – жінки), без деменції на початковому рівні. Приглухуватість визначали методом тонової аудіометрії частотно усередненого порога слуху в 26 децибел. Зв'язок цього стану та використання слухового апарату з ризиком деменції від усіх причин оцінювали за допомогою коксівських регресійних моделей. Результати опубліковані у журналі JAMA Neurology.
Спостереження за учасниками тривало до 20 років. За цей час будь-яка форма деменції розвинулася у 20 відсотків учасників, 42 відсотки з них на момент оцінки слуху були молодші за 70 років. Виявилося, що серед людей із приглухуватістю, виявленою до 70 років, використання слухового апарату було пов'язане з 61-відсотковим зменшенням ризику деменції порівняно з його невикористанням. Відсутність приглухуватості була пов'язана зі зниженням ризику на 29 відсотків. В учасників віком 70 років і більше подібних закономірностей не спостерігалося. Отримані результати свідчать про важливість ранніх інтервенцій при приглухуватості зниження ризику деменції.
