Популяційне дослідження американських вчених показало, що міома матки пов'язана зі стійким підвищенням ризику серцево-судинних атеросклеротичних захворювань протягом десяти років після постановки діагнозу. Як повідомляється в Journal of the American Heart Association, відносний ризик за десять років становив 1,81, причому результати не відрізнялися після всіх виправлень на демографічні каварыати.
Міома матки – це доброякісна пухлина, що розвивається у м'язовому шарі матки – міометрії. Часто жінки скаржаться на рясні менструальні кровотечі, дисменорею та біль у ділянці малого тазу. Хоча причина розвитку цих пухлин залишається незрозумілою, фіброзні утворення мають загальні патогенетичні риси з атеросклеротичними серцево-судинними захворюваннями.
І ті, й інші походять з гладких клітин: зростання міоми забезпечується за рахунок проліферації гладких м'язів, фіброзу і кальцифікації, а при атеросклерозі ці ж процеси призводять до утворення бляшок у стінках артерій. Крім того, міома призводить до викиду запальних медіаторів (таких як інтерлейкін-6 та фактор некрозу пухлини-α) у системний кровотік, що викликає хронічне системне запалення та окислювальний стрес та підвищує ризик серцево-судинних захворювань. Однак залишається незрозумілим, чи пов'язані міоми з розвитком серцево-судинних захворювань у майбутньому.
Щоб усунути прогалину у розумінні цього зв'язку, група вчених під керівництвом Еллен Канілья (Ellen Caniglia) з Пенсільванського університету провела великомасштабне популяційне когортне дослідження, в якому вивчалися дані про майже три мільйони людей. Так, до досліджуваної групи потрапили 450177 жінок з міомою матки, а в контрольну - 2250885 здорових жінок.
Середній вік учасниць на початковому етапі становив 40,93 року, а середній час спостереження - 5,18 року у групі міоми та 4,02 року у контрольній групі. У групі з міомою матки на 1000 людино-років припадало 6,45 випадки серцево-судинних захворювань порівняно з 2,99 випадки на 1000 людино-років у контрольній групі.
Скоригований відносний ризик розвитку атеросклеротичних уражень протягом року після встановлення діагнозу був у 2,47 разу вищим у порівнянні з контрольною групою. Скоригована різниця ризику збільшувалася з часом, причому протягом десятирічного періоду спостереження відносний ризик дещо знизився — до 1,81.
Найчастішою серцево-судинною патологією визнали ішемічну хворобу серця, при цьому відносний ризик був найвищим для захворювань периферичних артерій (за перший рік – 2,52, за десять років – 1,9). Коригування на змішуючі чинники, аналізи чутливості та аналізи підгруп значно не вплинули на виявлені закономірності.
На думку вчених, ці результати дозволять розробити профілактичні стратегії для пацієнток із міомою матки. Дослідники наголошують на важливості комплексного підходу до діагностики як короткострокових, так і відстрочених ускладнень цього захворювання.
Раніше ми розповідали про інші фактори ризику серцево-судинних захворювань. Наприклад, до них віднесли нічне світло та життя у пасивних спільнотах.
