Антропологи обстежили кістяк, розкопаний біля Болгарії в могильнику епохи енеоліту. Останки належали чоловікові, котрий у V тисячолітті до нашої ери, схоже, серйозно постраждав під час нападу лева. Незважаючи на тяжкі пошкодження, ця людина вижила, але цілком можливо, до кінця життя залишався інвалідом, про що повідомляється в статті, опублікованій в Journal of Archaeological Science: Reports.
У палеонтологічному та археологічному літописах не так часто зустрічаються останки древніх людей та інших гомінін, на яких збереглися сліди зубів хижаків, що напали на них. Водночас у поодиноких випадках подібні скам'янілості доходять до наших днів навіть із часів раннього плейстоцену. Наприклад, жертвою великого хижого птаха (ймовірно, вінценосного орла) була так звана Таунгська дитина - перша відома австралопітек, череп якої сто років тому знайшли на півдні Африки. Ще в кількох випадках вчені виявили сліди зубів леопардів на кістках людей умілих, людини прямоходячої та масивного парантропа.
Зрозуміло, пошкодження, завдані хижаками, трапляються і на останках пізніших людей, у тому числі сапієнсів, які досі в деяких регіонах іноді страждають від нападів небезпечних звірів, наприклад левів та тигрів. Крім наземних тварин, стародавні люди ставали жертвами і морських істот, найяскравіший приклад чого відбувається з Японських островів. Ще в ХІХ столітті на пам'ятнику Цукумо розкопали численні людські останки, що належать до кінця періоду Демон. Серед них виявився скелет чоловіка, що жив близько 1370-1010 років до нашої ери, на кістках якого збереглося не менше 790 порізів, завданих зубами тигрової або білої акули.
Цього разу Надія Карастоянова (Nadezhda Karastoyanova) з Національного музею природної історії Болгарської академії наук та її болгарські колеги зосередили свою увагу на знахідках з могильника епохи пізнього енеоліту, відкритого поряд з доісторичним поселенням Козарева-Могила, що знаходиться за кілька кілометрів. На цій пам'ятці, що відноситься до культури Коджадермен-Гумельниця-Караново-VI, дослідники виявили безліч могил, одній з яких (№59) і присвячено нову статтю.
В могильной яме овальной формы археологи раскопали останки взрослого человека, которого около 4600–4200 годов до нашей эры похоронили в скорченном положении на левом боку без какого-либо сопроводительного инвентаря. Антропологи определили, что скелет принадлежал мужчине ростом больше 170 сантиметров, который прожил от 18 до 30 лет. На костях посткраниального скелета и своде черепа исследователи заметили целый ряд повреждений, которые этот человек получил при жизни. В частности, на черепной коробке мужчины видны заросшие ямки одинакового размера и формы, а в левой теменной кости проломлено отверстие неправильной формы размером примерно два на два сантиметра, которое также не было смертельным.
Опираясь на характер повреждений, исследователи пришли к выводу, что, скорее всего, этот человек, когда был еще подростком или юношей, пострадал от нападения крупного хищника — вероятно, льва. Эти опасные животные, которые давно не встречаются в европейской дикой природе, обитали на Балканах и в некоторых частях Восточной Европы между неолитом и поздним железным веком — об этом говорят находки из археологических памятников.
В результате встречи со львом молодой человек получил очень серьезные травмы головы, а также, по всей видимости, обеих ног и левой руки, о чем можно судить по раскопанным костям. Несмотря на тяжелые травмы, он выжил, но его восстановление, очевидно, было долгим. Вполне возможно, что заботившиеся о нем люди использовали какие-то лекарственные средства, помогающие справиться с болью и предотвратить воспалительные процессы. Тем не менее после того, как он избежал смерти, жизнь его вряд ли оставалась прежней. Скорее всего, его внешность сильно изменилась из-за больших шрамов, и вполне вероятно, что из-за повреждения мышц и сухожилий рук и ног он вряд ли мог нормально двигаться и работать. Помимо этого, нанесенные львом повреждения головы вполне могли затронуть и мозг, что теоретически могло привести к разнообразным нарушениям.
По словам авторов статьи, его могила отличалась от многих других захоронений, раскопанных на этом памятнике. Они обратили внимание на отсутствующий погребальный инвентарь и на то, что для этого человека выкопали относительно глубокую яму. С одной стороны, полученные данные указывают на то, что за молодым человеком долго ухаживали. Но его захоронение свидетельствует о том, что он занимал низкое социальное положение в обществе, причем, возможно, остальные члены общины опасались его из-за необычной внешности и странного поведения. Поэтому после смерти его могли считать опасным покойником, тело которого необходимо закопать поглубже.
Люди страждали від левів і в більш пізні часи. Наприклад, у Римській імперії ці небезпечні хижаки часто брали участь у кривавих уявленнях, що влаштовувалися в амфітеатрах на потіху публіці. Ймовірно, останки однієї з жертв таких забав дослідники розкопали приблизно 20 років тому в Англії. Аналіз кісток показав, що, мабуть, вони належали бестіарію, якого вбив чи смертельно поранив лев.
