Дослідники створили персоналізовані цифрові копії серця для кожного із десяти учасників дослідження на основі тривимірних зображень МРТ. У цих моделях вони вивчали електричну активність серця, визначали джерела шлуночкової тахікардії, оптимальні точки для абляції та ймовірність повернення аритмії після втручання. Такий підхід дав змогу протестувати різні сценарії лікування заздалегідь та вибрати найефективніший варіант для реальної операції.
У результаті всі процедури пройшли швидше та точніше порівняно з традиційними методами. У жодного пацієнта не зафіксовано рецидивів аритмії понад рік після абляції. Для порівняння, довгостроковий показник успіху при традиційному лікуванні абляцією складає лише 60%.
Наразі вісім пацієнтів повністю відмовилися від підтримуючих препаратів, а двоє знизили дозування ліків.
«У цифровому двійнику ми можемо випробувати різні сценарії лікування до того, як лікувати самого пацієнта, і запропонувати лікарю найкращий варіант, мінімізуючи ушкодження серця та підвищуючи шанси на успіх», — заявила співавтор дослідження Наталія Траянова.
Технологія довела свою безпеку та ефективність у пілотних клінічних дослідженнях. Наразі команда планує розширити застосування цифрових двійників на інші захворювання серця у більш масштабних дослідженнях.
Тим часом інші вчені досліджували фактори ризику розвитку аритмії та виявили, що кава знижує, а не підвищує ризики аритмії, як вважалося досі.
