За статистикою, близько 80% пацієнтів із хворобою Паркінсона відчувають симптоми порушення травлення за багато років до появи тремору та скутості. Одним із головних симптомів порушень у роботі шлунково-кишкового тракту є запор. Вчені вважають, що зміни в шлунково-кишковому тракті лежать в основі процесів розвитку хвороби Паркінсона, а не є її наслідком, повідомляється на сайті News Medical.
Дані огляду показують, що хвороба Паркінсона може розвиватися знизу вгору по осі мозок-кишковик: спочатку патологічні процеси розвиваються в кишечнику і тільки потім зачіпають мозок. Наприклад, надлишок білка альфа-синуклеїну виявляється у нервовій системі за роки до прояву перших рухових порушень. Ці дані підтверджують ідею у тому, що нейродегенерація може починатися поза головного мозку.
Крім того, відомо про порушення у мікробіоті кишечника при хворобі Паркінсона. У пацієнтів часто спостерігається зниження рівня корисних бактерій та зростання прозапальних штамів. При цьому дефіцит коротколанцюгових жирних кислот може порушувати цілісність слизової оболонки кишечнику, через що запальні агенти можуть проникати через кровотік в нервову тканину.
Нарешті, хронічні порушення у роботі ШКТ пов'язані із системним запаленням — додатковим чинником ризику розвитку та прогресування хвороби Паркінсона.
Загалом мета-аналіз вказує на важливість діагностики та моніторингу роботи кишечника у пацієнтів у групі ризику нейродегенерації. В даний час ведеться активна дослідницька робота щодо вивчення ефективності трансплантації мікробіоти від здорових донорів пацієнтам для уповільнення прогресування нейродегенерації.
Раніше в іншому дослідженні вчені виявили, що ще однією ранньою ознакою хвороби Паркінсона можуть бути зміни в імунних клітинах. Їх можна визначити за роки до перших симптомів.
