Роль фізичної активності у профілактиці ризику смерті від серцево-судинних та онкологічних захворювань та від усіх причин суттєво слабшає при концентрації твердих частинок у повітрі понад 25 мікрограмів на кубічний метр. Як повідомляється в журналі BMC Medicine, якщо рівень забруднення повітря твердими частинками вищий, ефект від фізичної активності знижується ще помітніше, особливо щодо ризику смерті від онкологічних захворювань.
Фізична активність знижує ризик розвитку серцево-судинних та онкологічних захворювань та смерті від них. Але часто люди займаються спортом на відкритому повітрі, що призводить до впливу на організм дрібних твердих частинок діаметром 2,5 мікрометра і менше (PM2,5). Відомо, що тривала дія PM2,5 пов'язана з розвитком різних порушень здоров'я - від системного червоного вовчаку до раку грудей і деменції. У 2021 році висока концентрація PM2,5 у повітрі спричинила 4,48 мільйона смертей від серцево-судинних захворювань у всьому світі.
Думка про те, що сприятливий вплив фізичної активності на ризик смерті від усіх причин або серцево-судинних та онкологічних захворювань може нівелюватися впливом PM2,5, існувало і раніше. Однак сам собою обсяг даних, отриманих в результаті проспективних когортних досліджень, не дозволяв доказово підтвердити цю гіпотезу.
Група вчених під керівництвом Лі-Чжун Чен (Li-Jung Chen) з Національного тайванського університету спорту провела систематичний огляд та метааналіз досліджень, в яких вивчався незалежний або спільний зв'язок фізичної активності та забруднення повітря PM2,5 зі смертністю від різних причин серед дорослих. До аналізу увійшло сім когортних досліджень із загальною вибіркою 1515094 особи, середній період спостереження становив 12,3 року, і було зареєстровано 115196 випадків смерті.
Первинний аналіз показав, що більш високий рівень фізичної активності пов'язаний зі зниженням ризику смерті від серцево-судинних та онкологічних захворювань та від усіх причин. Однак цей ефект слабшав у регіонах із вищим рівнем PM2,5. Аналіз підгруп показав, що фізична активність середньої інтенсивності і тривалістю 150-300 хвилин на тиждень пов'язана зі зниженням ризику смерті приблизно на 30 відсотків при концентрації PM2,5 менше 25 мікрограм на кубічний метр. Ефект знижувався приблизно на 15 відсотків при концентрації PM2,5 більше 25 мікрограмів на кубічний метр (p < 0,001). Порівняно з найнижчим рівнем PM2,5 (менше 10 мікрограмів на кубічний метр), роль фізичної активності істотно не змінювалася в діапазоні концентрація PM2,5 від 10 до 25 мікрограмів на кубічний метр. Автори окремо проаналізували результати трьох когортних досліджень із загальною вибіркою 869 038 осіб, за якими в середньому спостерігали 11,29 року. Виявилося, що і тут захисний ефект від фізичної активності помітно знижувався при рівнях PM2,5 понад 25 мікрограмів на кубічний метр. При концентрації 35–50 мікрограмів на кубічний метр вплив фізичної активності ставав незначним у більшості підгруп, особливо щодо ризику смерті від онкологічних захворювань. Автори дослідження вважають, що ці результати слід інтерпретувати обережно через те, що більшість включених досліджень проводилося в країнах з високим рівнем доходу. Крім того, оцінка рівня фізичної активності в різних дослідженнях проводилася непослідовно та ґрунтувалася на самозвітах. Вчені планують надалі виправити ці недоліки. Раніше ми розповідали про те, що у жінок, які перебували під впливом забрудненого повітря перед забором яйцеклітин для ЕКЗ, значно знижувалась ймовірність народження живої дитини при подальшому перенесенні заморожених ембріонів.
