Хронічний стрес виснажує організм, підвищуючи ризик розвитку всіх основних хронічних захворювань. Найбільшою мірою – серцево-судинних хвороб та психічних порушень. Сьогодні лікарі спираються на дані опитувань пацієнтів про рівень стресу, а також на показники кортизолу та запалення в крові, проте такий підхід має недоліки, включаючи багатоетапний період діагностики та неточності оцінки.
Вчені зі США вирішили використати дані комп'ютерної томографії та розробили алгоритм штучного інтелекту для оцінки обсягу надниркових залоз, пише Science Daily. "На відміну від одноразового аналізу рівня кортизолу в крові, який відображає стрес тільки в один момент часу, розмір надниркових залоз функціонує швидше як довгостроковий індикатор хронічного стресу", - пояснили вони.
Новий підхід протестували на вибірці із майже трьох тисяч осіб, які раніше виконували КТ грудної клітки. Додатково під час експерименту вони складали тести на рівень кортизолу у слині вісім разів на день. Ці дані проаналізували з урахуванням анамнезу кожного учасника.
В результаті дані ІІ щодо КТ погодилися зі стандартними опитувальниками на рівень стресу, показниками циркулюючого кортизолу та майбутніми ризиками серцево-судинних захворювань протягом 10 років.
"Це перший у світі підтверджений індикатор хронічного стресу, який показав незалежний вплив на серцево-судинні події, такі як серцева недостатність", - наголосили автори.
Дослідники впевнені, що використання індексу обсягу надниркових залоз у клінічній практиці може покращити та прискорити оцінку рівня хронічного стресу у людей, особливо чоловіків та жінок у групі підвищеного ризику серцево-судинних захворювань. Однак варто зазначити, що, крім серцево-судинних патологій, інструмент буде корисним для прогнозування ожиріння, депресії та інших станів, пов'язаних зі стресом.
Неточність лабораторних показників з метою оцінки рівня стресу добре ілюструють результати недавнього дослідження. Виявилося, що дегідрація організму різко підвищує рівень кортизолу у слині.
