У когортному дослідженні американських учених частий хропіння (більше трьох ночей на тиждень) у дітей пов'язали з проблемнішою поведінкою. Як повідомляється в JAMA Network Open, при цьому хропіння ніяк не впливало на когнітивні здібності.
Хропіння виникає через порушення проходження повітря через верхні дихальні шляхи під час сну. Найбільш поширеними факторами, пов'язаними з виникненням хропіння у дітей та підлітків, виступають запалення мигдаликів та ожиріння. І оскільки хропіння є одним із проявів порушень дихання уві сні, лікарі намагаються з'ясувати, наскільки хропіння може бути пов'язане з розвитком різних захворювань, характерних для цих порушень.
Наприклад, у великій кількості статей зазначено негативний зв'язок розладів дихання уві сні з нейроповедінковими наслідками. У деяких роботах пропонується ідентифікувати хропіння як основний симптом розладів дихання уві сні, пов'язаний з когнітивними та поведінковими порушеннями. Незалежно від свого визначення, розлади дихання уві сні асоціюються з поганою успішністю, особливо в галузі мов, мистецтва, математики, природничих наук та загальними проблемами у навчанні. Однак залишається незрозумілим, чи надає первинне хропіння вплив на поведінкові та когнітивні функції у дітей передпідліткового періоду.
Група вчених під керівництвом Амаля Ісайя (Amal Isaiah) з Мерілендського університету оцінила дані великого проспективного когортного дослідження, в якому взяли участь 11862 дитини, чиї батьки оцінювали частоту їхнього хропіння. Для простоти підрахунків відповіді були поділені на три групи: відсутність хропіння, рідкісне хропіння (одна-дві ночі на тиждень) і частий хропіння. Потім за допомогою різних шкал та тестів оцінювалися поведінкові та когнітивні показники дітей.
Середній вік дітей становив 9,92 року. У середньому за дітьми спостерігали упродовж п'яти років. Когнітивні випробування не виявили значної різниці в результатах між трьома групами частоти хропіння. Проте оцінки поведінкових тестів показали значні відхилення у поведінці серед дітей із групи частого хропіння (p < 0,001). При додатковій поправці з'ясувалося, що найбільше поведінка страждає у дітей з хропінням та ожирінням (p < 0,001). Серед дітей без ожиріння загальний показник поведінкових проблем був прямо пов'язаний із чоловічою статтю та назад — з доходом сім'ї. Хоча в цьому дослідженні хропіння у дітей не було пов'язане зі зниженням когнітивної функції, автори роботи вважають важливими висновки про те, що хропіння у дітей може призводити до поведінкових проблем, особливо у дітей з ожирінням. Ці результати можуть допомогти батькам та лікарям спільно приймати рішення щодо необхідності та ефективності лікування хропіння у дітей. Раніше ми розповідали про подушку, що захищає сусіда від звуків хропіння.
