Елейна Шрівс (Alaina Shreves) з Оксфордського університету з колегами з Великобританії та США провела проспективне дослідження та з'ясувала, що загальна інтенсивність фізичних навантажень, включаючи неінтенсивну та звичайну ходьбу, пов'язана з дозозалежним зниженням ризику онкозахворювань. У роботі використовували дані понад 85 тисяч осіб (медіанний вік 63 роки) із репозиторію UK Biobank, які в рамках дослідження тиждень носили акселерометри. За допомогою алгоритмів машинного навчання у них розрахували загальну фізичну активність, малорухливість (сидячий спосіб життя), активність низької та помірної/високої інтенсивності. Випадки виникнення 13 поширених видів раку вони реєстрували загалом протягом 5,8 року. Статистичну обробку даних проводили за допомогою коксівських моделей пропорційних ризиків із поправкою на демографію, загальне здоров'я та спосіб життя. Результати опубліковані у British Journal of Sports Medicine.
З'ясувалося, що учасники з вищого квінтилю фізичної активності (понад 34,3 мікрогравітаційної одиниці) порівняно з нижчим (менше 21,6 мікрогравітаційної одиниці) схильні до на 26 відсотків меншого ризику онкозахворювань. Навантаження низької інтенсивності були пов'язані зі зниженням ризику на шість, а помірної/високої інтенсивності - на 13 відсотків. Кількість кроків, що проходять за день, дозозалежно назад корелювала з ризиком розвитку раку, досягаючи плато на рівні близько 9000 кроків на день. Істотного зв'язку ризику з інтенсивністю ходьби виявлено був.