Центри контролю та профілактики захворювань США (CDC) описали випадок жінки, у якої алергія на м'ясо ссавців розвинулася після укусу чорноногого кліща (Ixodes scapularis). Подальший моніторинг виявив ще кілька підозрілих випадків. Таким чином, кількість видів кліщів, які можуть викликати цей синдром, побільшало. Публікація про це з'явилася у журналі відомства Emerging Infectious Diseases.
Алергія на червоне м'ясо ссавців (синдром альфа-гал) обумовлена імуноопосередкованою гіперчутливістю до дисахариду галактози-альфа-1,3-галактози (альфа-галу), який присутній в організмі та бере участь в обміні речовин майже всіх ссавців. Він проявляється різними алергічними (аж до анафілаксії) та шлунково-кишковими симптомами: кропивницею, утрудненням дихання, нудотою, блюванням, діареєю та болем у животі після вживання м'яса та інших продуктів ссавців (але не риби та птиці).
Розвиток синдрому пов'язане з парентеральним потраплянням альфа-галу в організм, найчастіше при укусі кліщів, слина яких містить цей дисахарид. Серед таких їх видів відомі Ixodes holocyclus в Австралії, Ixodes ricinus, Rhipicephalus bursa і Hyalomma marginatum в Європі, Haemaphysalis longicornis в Японії та Amblyomma sculptum в Бразилії — все з невеликим зареєстрованим числом випадків, а найбільша захворюваність на синдром americanum. Раніше альфа-гал виявляли в слині чорноного кліща, також поширеного в Північній Америці, але випадків розвитку захворювання після його укусу досі зафіксовано не було.
Елеанор Сондерс (Eleanor Saunders) із Центрального офісу CDC із колегами представила випадок жінки 45 років, яка 4 травня 2022 року виявила у себе на руці кліща після прогулянки лісом у штаті Мен. Його видалили та лабораторно ідентифікували як дорослу самку чорноногого кліща. До цього протягом більше десяти років жінка кліщів на собі не знаходила. Через три дні у місці укусу розвинулося запалення з кропив'янкою, яке зберігалося протягом двох місяців. Також через один-два місяці після описаного укусу пацієнтка виявила на собі німфу чорноного кліща, після якої з'явилася легка кропив'янка, та дорослу особину Dermacentor variabilis, на яку шкірної реакції не було.
13 мая 2022 года через 2,5 часа после употребления жареной крольчатины и одной порции алкогольного напитка у женщины появились сильные боли в животе и общее недомогание в течение примерно трех часов. Эти симптомы повторялись в последующие две недели после пищи с красным мясом, у сотрапезников они отсутствовали. Тяжелый эпизод с рвотой и диареей после употребления говядины через 20 дней после укуса клеща побудил пациентку обратиться к врачу. Общий и биохимический анализы крови и тест на хеликобактер (Helicobacter pylori) оказались без особенностей, зато уровень специфичного к альфа-галу иммуноглобулина Е превысил верхний порог определения в 100 килоединиц на литр. Женщине порекомендовали воздерживаться от говядины, свинины и телятины. Она продолжила есть и нормально переносить небольшие количества сыра и кофе с молоком, но не мороженного и молочных шейков.
На основании результатов обследования пациентке поставили диагноз синдрома альфа-гал. Других проявлений аллергии и анафилаксии у нее не было, физические нагрузки и употребление алкоголя усиливали симптомы заболевания. Со временем проявления синдрома начали ослабевать: бекон через три месяца и стейк через семь месяцев после его появления вызвали лишь изжогу, стейк и сэндвич с ростбифом через десять месяцев были съедены без последствий, и женщина перестала избегать мяса. Уровень альфа-гал-специфичного иммуноглобулина Е снизился до 16 килоединиц на литр к 13 месяцу и 4,58 килоединицы на литр к 25 месяцу.
Поскольку A. americanum встречается в Мэне крайне редко, мониторинг синдрома альфа-гал в этом штате не проводился. С 2023 года CDC провели ретроспективный анализ и усилили наблюдение, которые определили 57 жителей с лабораторно выявленным альфа-гал-специфичным иммуноглобулином Е с ноября 2014 по октябрь 2023 года. У 23 из них диагноз подтвердили, остальных 34 классифицировали как подозрительные случаи. Не все из этих людей в обозримом прошлом покидали пределы штата, некоторые из опрошенных подтверждали укусы клещей, в том числе черноногих, которые в Мэне распространены.
Эксперты заключили, что роль I. scapularis в развитии синдрома альфа-гал заслуживает дальнейшего изучения и мониторинга, особенно в местностях за пределами ареала A. americanum. Их способность вызывать этот синдром следует иметь в виду работникам практической медицины и общественного здравоохранения в местах обитания черноногих клещей.
Иммуноопосредованная гиперчувствительность к альфа-галу также служит серьезным препятствием ко ксенотрансплантации человеку органов животных, в частности свиней. Чтобы преодолеть ее, в геноме животных выключают ген GGTA1, присоединяющий этот дисахарид к клеточным мембранам. Подробно об этой технологии рассказано в материале «О свиньях и людях».