Ви всі напевно помітили, що з кожним роком на планеті стає дедалі спекотніше. Навіть у прохолодній Європі тануть льодовики в Альпах, не кажучи вже про південні країни, де складно перебувати влітку (привіт тим, хто в ОАЕ 😁) Все це відбувається через всім відоме глобальне потепління. Побуду Вангою і скажу, що приблизно через 10 років на нас чекають потрясіння в цьому плані, і багато територій стануть непридатними до комфортного життя... Але в цьому пості про інше, - я хотів розповісти як сонце може нашкодити нашим тілам 🧐
Після 25 років на тілі кожної людини можна знайти пігментні плями або скупчення меланіну. Це, той же самий меланін, який робить нас темнішими після засмаги, але ви замислювалися, чому в деяких місцях шкіри відбувається його надмірне накопичення? Вся річ у функції цього пігменту, вона захисна, надлишок меланіну (який створюють клітини меланоцити) насамперед захищає нас від пошкоджень ДНК клітин верхніх шарів шкіри. Частково він діє як природний сонцезахисний крем.
Так ось, за помірної засмаги він рівномірно забарвлює нашу шкіру, але за надлишку засмаги ультрафіолет ушкоджує верхні шари шкіри, причому настільки, що справа може піти до онко, але організм мудра система і купірує ці процеси локальним надлишком меланіну, грубо кажучи, роблячи латочку на місці ушкодження тканини. Ось і виходять темні точки на тілі, які залишаються з нами до кінця життя.
Крім того, багато дерматологів просто не в курсі, що меланін пов'язує не тільки пошкодження ДНК від сонця, він також працює з токсинами, роблячи такі самі латки в місцях локалізації пошкоджених токсином тканин. Наприклад, спостерігається пігментація при акне (бактерії виділяють токсини). Також спостерігається пігментація за надлишку деяких гормонів (тестостерон, естрогени), тобто меланін пов'язує надлишок гормонів у шкірі (грубо кажучи, звичайно).
На жаль, бувають ситуації, коли мудрий організм не виносить дурну поведінку ego господаря і трапляється меланома. Відбувається це через пошкодження якраз меланоцитів, що створюють пігмент меланін. Тобто збій дає якраз захисна система організму. При цьому, меланоцити починають безбожно ділитися в глиб шкіри, роблячи "хрестовий похід" по судинах у різні органи... Ось це вже поганий розклад, тому рекомендую вам постійно перевіряти занадто темні пігментні плями у дерматолога.
Що з цим робити запитаєте ви? Пити потрібні добавки й уникати надлишку сонця (не більше кількох годин на день). Так, зараз хтось подумає за сонцезахисні креми, але це все каламуть від маркетологів, іноді шкідлива (наприклад, Оксибензон у складі). Каламуть у тому плані, що такими кремами зручно мазатися на пляжі, але як це зробити в умовах міста, коли треба поїхати кудись у справах, ніхто не буде їздити липким або в пудрі на всіх відкритих ділянках тіла... 🙂
Тепер щодо добавок 💊:
На першому місці глутатіон, це трипептид, що синтезується в кожній нашій клітині для захисту компонентів внутрішньоклітинного простору від ушкоджень - токсинів, радіації, вірусів тощо. Ви можете знайти його в капсулах, піні, рідині, але це все більше потуги маркетологів, тому що він активний тільки всередині клітин, і його потрібно колоти\капати для потрапляння в ці клітини, на що не кожен здатний 🙂 Вихід який? Пити прекурсори глутатіону, щоб усі ваші клітини синтезували цей трипептид у потрібній кількості. Запам'ятовуйте: це ацетилцистеїн (шипучі пігулки від кашлю АЦЦ) і це амінокислота гліцин.
Далі, про другу добавку ви всі знаєте - це вітамін ц. Але далеко не всі знають (лікарі особливо) що вітамін ц у формі аскорбінової кислоти малоефективний. Його потрібно приймати у формі солей, аскорбатів. Наприклад аскорбат натрію. У виробника Solgar є прекрасна добавка з аскорбатом натрію і кальцію. Фото на тг каналі.
Ну і 3-я добавка це екстракт граната. У ньому є еллагітанніни, речовини з доведеними фотопротекторними властивостями. Найкраще їсти свіжий гранат, разом з вищеописаними добавками.
Ба більше, якщо дотримуватися цих рекомендацій, можна захистити свій організм не тільки від ушкодження ультрафіолетом, а й від іншого окисного стресу (наприклад, окислювальний стрес завжди є у спортсменів або у людей, що довго хворіють на вірусні захворювання).
https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/23749111/
https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/18435612/
https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/20802113/
https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/29981751/
https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/33871027/
https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/33783984/
https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/15672419/
https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/32188958/
https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/15493960/
