Південнокорейські вчені провели національне когортне дослідження та дійшли висновку, що прийом антибіотиків під час вагітності та у дитячому віці не підвищує ризик розвитку аутоімунних захворювань надалі. Звіт про роботу опубліковано в журналі PLOS Medicine.
В останні десятиліття спостерігається зростання захворюваності на аутоімунні захворювання, особливо серед дітей. Це простежується в усьому світі, проте рівень зростання варіює залежно від генетичної схильності, чинників довкілля та підходів охорони здоров'я. Існує припущення, що значну роль може грати широке застосування антибактеріальних препаратів, оскільки за рахунок прямої дії можуть порушувати склад мікробіоти і формування імунної системи. Дослідження на цю тему давали неоднозначні результати, можливо через складність обліку впливів інфекцій та спадковості.
Чу Ен Сін (Ju-Young Shin) з Університету Сонгюнгван з колегами проаналізував дані корейської національної служби медичного страхування за 2008–2021 роки про дітей, народжених з 1 квітня 2009 до 31 грудня 2020 року. До аналізу увійшли понад 1,5 мільйона дітей, які піддавалися дії антибіотиків внутрішньоутробно, і майже 1,2 мільйона — тих, що не піддавалися, а також майже 2 мільйони, які приймали ці препарати в дитинстві, і більше 1,4 мільйона — не приймали. Групи пацієнтів, які зазнали та не зазнали дії антибіотиків, зіставляли за допомогою розрахунку зворотної ймовірності застосування (IPTW), що за відсутності рандомізації дозволяє мінімізувати вплив супутніх факторів та знизити систематичні помилки, пов'язані з невипадковим розподілом лікування. Також автори виконали окремий аналіз серед братів та сестер, щоб мінімізувати вплив сімейних чинників. Зв'язок прийому антибіотиків з розвитком шести найпоширеніших аутоімунних захворювань оцінювали за допомогою коксівських моделей пропорційних ризиків.
Аналіз внутрішньоутробного впливу антибіотиків не виявив його значущого зв'язку з розвитком цукрового діабету першого типу (p = 0,132), ювенільного ідіопатичного артриту (p = 0,83), виразкового коліту (p = 0,895), хвороби Крона (p = 0,036 ) та тиреоїдиту Хашимото (p = 0,448). Аналіз прийому антибіотиків у дитинстві також не виявив подібного зв'язку (p = 0,594; 0,253; 0,776; 0,403; 0,087 та 0,104 відповідно). Звуження аналізу до братів і сестер дало подібні результати. Аналіз підгруп показав, що прийом антибіотиків матір'ю в першому і другому триместрах вагітності пов'язаний з невеликим зростанням ризику хвороби Крона, а прийом антибіотиків немовлятами чоловічої статі або протягом перших двох місяців життя - тиреоїдиту Хашимото.
Таким чином, велике довгострокове дослідження загалом не підтвердило зв'язку впливу антибіотиків у внутрішньоутробному періоді та дитинстві з розвитком аутоімунних захворювань. Ризики, специфічні для певних підгруп пацієнтів, заслуговують на подальше вивчення, укладають автори роботи.
Проведені раніше дослідження виявляли зв'язок прийому антибіотиків у перші роки життя з ризиком розвитку астми, алергічного риніту, атопічного дерматиту, целіакії, ожиріння та синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю, а у першому місяці життя – із затримкою зростання у хлопчиків.
