Стародавній скелет із Бельгії зібрали з останків як мінімум семеро людей

Вчені досліджували скелет людини, яку у 1970-ті роки знайшли у Бельгії під час розкопок некрополя з кремаціями ІІ–ІІІ століть нашої ери. Вони з'ясували, що скелет був складений з кісток щонайменше семи людей. Причому більшість кісток належали людям, які померли в епоху неоліту, і лише череп — людині, яка жила, ймовірно, в римський час або трохи раніше. Про це повідомляється у статті, опублікованій у журналі Antiquity.

На європейських археологічних пам'ятниках нерідко трапляються свідчення того, що люди проводили різні маніпуляції з останками покійних, причому найдавніші приклади таких дій належать до кам'яного віку. Один із яскравих прикладів посмертної маніпуляції дослідники знайшли на острові Саут-Віст (Зовнішні Гебридські острови) під час розкопок пам'ятника Клад-Халлан. Під залишками жител, збудованих, ймовірно, у XI столітті до нашої ери, вчені розкопали скелети двох дорослих людей, підлітка 10–14 років та дитину, яка прожила близько трьох років.

Аналіз ДНК та скелетів дорослих людей показав, що вони були складені з кісток щонайменше шести людей. Для чоловічого скелета вчені отримали датування 1440-1260 років до нашої ери, а для жіночого - 1300-1130 роки до нашої ери, тобто, мабуть, кістки належали людям, які померли до житла. Причому дослідники визначили, що спочатку мертві тіла зазнавали муміфікації у торф'яному болоті. Потім хтось витяг мумії на поверхню, де згодом м'які тканини відшарувалися, а зібрані кістяки зрештою були поховані.

Барбара Веселка (Barbara Veselka) з Брюссельського вільного університету спільно з колегами з Бельгії, Німеччини, Іспанії, Італії, Нідерландів, США та Франції розповіла про незвичайне поховання, розкопане в Бельгії. 76 кремацій, що відносяться до ІІ-ІІІ століттям нашої ери. На їх тлі виділялося єдине поховання, в якому дослідники виявили повний скелет, який лежав у скорченому положенні на боці, що нетипово для того часу. це поховання належить до римського періоду.

Антропологическое исследование этих останков показало, что в действительности скелет собран из костей, которые принадлежали по меньшей мере семи различным людям. Поэтому ученые отобрали образцы из разных костей и отправили их на анализы. Радиоуглеродный анализ 11 костей показал, что все они принадлежали людям, которые жили в позднем неолите. Но при этом не все полученные датировки перекрывались между собой. Кроме того, ученые не сумели этим методом определить возраст черепа из-за плохой сохранности коллагена.

Генетический анализ подтвердил наблюдения антропологов. Кости посткраниального скелета принадлежали нескольким людям, относившимся, по-видимому, к популяции европейских земледельцев эпохи неолита, которые получили большую примесь со стороны охотников-собирателей. При этом анализ ДНК показал, что череп принадлежал человеку, который заметно отличался своим происхождением от этих людей, поскольку в его геноме присутствовала примесь, связанная со степными скотоводами, которая распространилась по Центральной и Западной Европе начиная с середины III тысячелетия до нашей эры.

Затем ученые обратились к анализу общих по происхождению блоков сцепления в геноме человека, которому принадлежал череп. С помощью программы ancIBD исследователи выяснили, что в базе данных есть геномы двух детей (брата и сестры), которых во II–III веках нашей эры похоронили примерно в 150 километрах от памятника Поммерёл, и они находятся в дальнем родстве с этим человеком. Благодаря этому исследователи сумели примерно рассчитать возраст черепа. По их оценкам, человек жил максимум 2500 лет назад, хотя, вполне вероятно, что он жил примерно в одно время с детьми.

Существует несколько вариантов того, как образовался этот скелет. Возможно, основную часть скелета собрали из останков еще в эпоху неолита, после чего люди вновь наткнулись на это захоронение в римское время, когда здесь устроили некрополь с кремациями. После этого они решили дополнить неполный скелет черепом, который принадлежал индивиду, жившему в ту же эпоху, что и они. Другой вариант, что весь скелет собрали из разрозненных останков уже в римское время, хотя ученые склоняются в пользу первого сценария.

Этим летом мы рассказывали о другом необычном захоронении. В некрополе Чобурак-I, раскопанном на Алтае, исследователи обнаружили останки древнего кочевника, которого похоронили с бараньим черепом вместо головы. Подробнее о нем читайте в нашем блоге «Внезапная голова».

От DrMoro