Дослідники колаборації Глобального тягаря хвороб провели систематичну оцінку та моделювання діагностики та лікування цукрового діабету у 204 країнах та територіях з 2000 по 2023 рік. За їх даними, лише трохи більше половини людей з діабетом у віці 15 років і старше знають про своє захворювання, і з-поміж цих людей адекватно контролюють рівень глюкози в крові лише близько однієї п'ятої. Результати проведеної роботи опубліковано у журналі The Lancet Diabetes & Endocrinology.
Цукровий діабет є однією з найсерйозніших проблем світової охорони здоров'я зі значним впливом на непрацездатність і смертність, при цьому його поширеність зростає. Останнім часом з'явилися різні високоефективні методи контролю за глікемією, проте система діагностики, лікування та моніторингу його ефективності далека від досконалості. Для виправлення цієї ситуації необхідні повні та актуальні дані щодо поточного стану справ.
Лорін Стаффорд (Lauryn Stafford) з Вашингтонського університету в Сіетлі з колегами провела систематичний аналіз даних дослідження Глобального тягаря хвороб (GBD), що включають крос-секційні опитування, репрезентативні для загального населення, наукові публікації та неіндексовану в базах даних літературу. Їх використовували для оцінки частки людей з діабетом, які не отримали діагноз, отримали діагноз, але не лікування, які отримують лікування (інсулін або будь-який інший гіпоглікемічний препарат) з незадовільним і задовільним контролем глікемії. За допомогою ієрархічного байєсівського метарегресійного інструменту ці параметри моделювали за локаціями, роками, віком та статтю, а також масштабували до всіх людей з діабетом у заданій групі населення.
За оцінками авторів роботи, 2023 року лише 55,8 відсотка людей з діабетом отримали діагноз цього захворювання. Серед людей з діагнозом якесь лікування отримували 91,4 відсотка, але тільки у 41,6 відсотка контроль глікемії був адекватним. Серед усіх людей з діабетом адекватного контролю за глікемією досягли 21,2 відсотка. Найбільша частка людей з діагнозом спостерігалася у країнах Північної Америки з високим рівнем доходів, які отримують лікування – у країнах азіатського тихоокеанського регіону з високим рівнем доходів, з адекватним контролем глікемії – у країнах південної Латинської Америки. Найгірші справи були в центральній Африці на південь від Сахари. Порівняно з 2000 роком частка людей з діагнозом збільшилася на 8,3 процентних пункти, які отримують лікування серед діагностованих – на 7,2 процентних пунктах, з оптимальним контролем глікемії серед тих, хто лікується – на 1,3 процентних пункти.
Таким чином, незважаючи на певний прогрес, досягнутий за останні два десятиліття, недостатній рівень діагностики цукрового діабету та неоптимального контролю глікемії залишаються серйозною глобальною проблемою, особливо у країнах із низьким та середнім рівнями доходів.
Проведені раніше оцінки показали, що за 30 років кількість людей із цукровим діабетом зросла у чотири рази, а дітей – на 40 відсотків. Згідно з прогнозами, кількість людей із цим захворюванням збільшиться з 529 мільйонів у 2021 до 1,3 мільярда у 2050 році.
