В експерименті взяли участь 76 чоловіків та жінок, які носили трекери активності протягом восьми днів. Щодня експерименту вони виконували різні когнітивні тести, які демонстрували функцію пам'яті та мислення. Висновки дослідження опубліковано на сайті Університетського коледжу Лондона.
На першому етапі вчені з'ясували, що помірне чи інтенсивне фізичне навантаження покращувало показники когнітивних здібностей учасників на наступний день.
Наприклад, вчені відзначили покращення у робочій та епізодичній пам'яті. Вони враховували будь-яке фізичне навантаження, яке змушувало пульс частішати. Так, це могла бути швидка ходьба, підйом сходами, танці тощо. буд.
«У короткостроковій перспективі вправи збільшують приплив крові до мозку та стимулюють вивільнення нейротрансмітерів, таких як норадреналін та дофамін, які допомагають низці когнітивних функцій», — пояснили вчені.
Навпаки, малорухливий режим дня був із гіршими показниками когнітивних функцій протягом наступної доби.
З іншого боку, сон також забезпечував покращені когнітивні здібності наступного дня. Учасники, які спали більше шести годин на добу, показали більш високий результат. Вчені пояснюють це тим, що при більш тривалому сні учасники частіше перебували у фазі глибокого сну, пов'язаної з поліпшенням пам'яті.
Раніше в іншому дослідженні вчені з'ясували, як поганий сон порушує пам'ять. Виявилося, що обробка пережитого досвіду триває тривалий час, тому як разові, і тривалі порушення сну погіршують пам'ять. При цьому чергування недосипу та нормального відпочинку не допомагають.
