Дослідження американських учених показало, що починаючи з 1990 року загальне збільшення тривалості життя сповільнилося порівняно з попередніми періодами. Як йдеться у статті, опублікованій у журналі Nature Aging, кількість людей, які доживуть до ста років, навряд чи перевищить 15 відсотків для жінок та 5 відсотків для чоловіків.
До середини ХІХ століття очікувана тривалість життя при народженні становила від 20 до 50 років. Досягнення в галузі охорони здоров'я та медицини на початку XX століття призвели до різкого зростання тривалості життя аж до ста років. Однак на темпи збільшення очікуваної тривалості життя при народженні продовжували впливати географічне положення, економічний розвиток та тимчасові фактори. В цілому, перехід до більш довгого життя складався зі зниження смертності у ранньому віці, а потім зниження смертності у літньому віці.
Точне прогнозування майбутніх тенденцій у сфері очікуваної тривалості життя має важливе значення для соціальної політики, політики в галузі охорони здоров'я та економічної політики. Наприклад, відомо, що у деяких країнах спостерігається значне збільшення частки літнього (тобто непрацездатного) населення. Різні теорії припускали різні верхні точки тривалості життя людей, проте підтвердити їх чи спростувати можна лише ретроспективно.
Дослідницька група під керівництвом Джея Ольшанського (S. Jay Olshansky) з Іллінойського університету в Чикаго використовувала стандартні демографічні показники виживання з десяти країн із найбільшою тривалістю життя (Австралія, Гонконг, Іспанія, Італія, США, Франція, Швейцарія, Швеція, Південна ) приблизно з 1990 по 2019, щоб визначити, яка гіпотеза про тривалість життя людини підтверджується цими даними. При цьому виявилося, що на 2019 рік очікувана тривалість життя при народженні становить 88,68 для жінок і 83,17 для чоловіків.
Первинний аналіз показав, що єдиними країнами, які досягли підвищення очікуваної тривалості життя на 0,3 роки в річному обчисленні або на 3,0 роки в десятирічному обчисленні (фактично визначає радикальне продовження життя), стали Південна Корея та Гонконг. У Гонконгу, де тривалість життя зросла на 6,5 роки, це багато в чому пов'язане з економічним процвітанням та боротьбою проти тютюну, проте основне зростання тривалості життя припало на 1990-ті. Загалом у всіх вивчених країнах, за винятком Гонконгу та Південної Кореї, щорічне зростання очікуваної тривалості життя сповільнилося порівняно з XX століттям і становить менше 0,2 роки на рік.
За період з 1950 до 2019 року вік на момент смерті скорочувався до більш короткого періоду на межі виживання людини. З 1990 року очікувана тривалість життя не збільшувалася з такою швидкістю, яка б визначала радикальне продовження життя, і навряд чи це станеться, якщо не відбудуться прориви у уповільненні темпів старіння людини. Середня ймовірність того, що новонароджені з вивчених країн доживуть до 100 років, становить 5,1 відсотка для жінок і 1,8 відсотка для чоловіків, при цьому найвища ймовірність популяції дожити до 100 років відзначена в Гонконгу, де 12,8 відсотка жінок і 4,4 відсотка чоловіків досягнуть віку 100 років упродовж свого життя.
Також вчені показали на прикладі Японії, як має скорочуватися смертність, щоб очікувана тривалість життя при народженні зросла на рік. Смертність від усіх причин у будь-якому віці, необхідна для збільшення очікуваної тривалості життя жінок до 89 років, має знизитися на 20,3 відсотка. Для чоловіків збільшення тривалості життя з 82 до 83 років потребувало б зниження загальної смертності в кожному віці на 9,5 відсотка.
Друга хвиля радикального збільшення тривалості життя, яка призведе до збільшення очікуваної тривалості життя при народженні на 110 років, вимагатиме, щоб приблизно 70 відсотків жінок дожили до 100 років, а 24 відсотки – до 122 років – віку максимальної тривалості життя, зареєстрованого у людини. Ще шість відсотків жінок мали б дожити до 150 років.
Втім, ці результати можуть змінитися після виправлення на пандемію ковіда. Так, ми вже розповідали, що вона знизила очікувану тривалість життя на 1,8 роки.