Суть системи в тому, що камера, встановлена на окулярах, передає зображення навколишнього простору мініатюрний комп'ютер. Він за допомогою алгоритмів машинного навчання розпізнає перешкоди та людей. Потім пристрій кожні 250 мілісекунд повідомляє користувач аудіосигналу, куди саме йому рухатися. Сигнал може подаватися в ліве або праве вухо.
Додатково вчені розробили спеціальні гнучкі накладки зі штучної шкіри, які кріпляться на зап'ястя та пальці. Вони мають окрему вбудовану камеру та починають вібрувати, якщо людина наближається до предмета на відстань від 40 до 5 сантиметрів. Також браслети вібрують, коли користувач тягнеться за об'єктом і має схопити його.
Випробування пристрою пройшли успішно. 20 учасників із порушеннями зору протестували його можливості. Виявилося, що використання нової технології збільшує ефективність переміщення на 25% порівняно із звичайним тростиною. Добровольці проходили лабіринт завдовжки 25 метрів і змогли швидше та безпечніше подолати маршрут.
Ще один експеримент проводили в умовах міського середовища та в приміщеннях, заповнених меблями. У ньому брали участь 8 добровольців, які також підтвердили надійність нової системи у реальних умовах.
Одна з переваг такої технології перед традиційними тростинами — дальність огляду. Тростина визначає перешкоди максимум на 1 метр попереду людини. Користувач не отримує жодної додаткової інформації про об'єкт, крім його наявності. Зате камера здатна заздалегідь розпізнавати людей, двері, стіни чи меблі. Це значно полегшує навігацію у великих містах та громадських місцях.
Автори розробки підкреслюють, що це поки що експериментальний зразок, який вимагає значних поліпшень. Зараз пристрій громіздкий, але дослідники планують зменшити його розміри та вагу, наприклад, інтегрувати камеру в контактні лінзи. Такий варіант стане практично непомітним та зручним у повсякденному житті.
Експерти відзначають унікальність підходу: пристрій поєднує одночасно звукові та тактильні сигнали. Однак для масового впровадження необхідно провести випробування з великою кількістю людей різного віку та щільно взаємодіяти з медичними центрами та спільнотами незрячих людей.