Китайські дослідники повідомили про успіх другої фази клінічних випробувань анти-CLDN18.2 Т-лімфоцитів з химерними антигенними рецепторами при рефрактерному раку шлунка та шлунково-стравохідної сполуки. Терапія значно продовжила життя пацієнтів, йдеться у звіті про випробування, опублікованому в журналі The Lancet.
Технологія Т-лімфоцитів з химерними антигенними рецепторами (докладно про CAR-T-лімфоцити ми розповідали в матеріалі «Хімера проти раку») дозволяє досягти тривалої ремісії і навіть повного лікування у багатьох пацієнтів, яким не допомогли інші види терапії. Через певні обмеження перших її поколінь поки що до клінічного використання дійшли лише шість препаратів для лікування B-клітинних онкогематологічних захворювань та один для терапії солідної пухлини — одного з різновидів синовіальної саркоми. Розробка CAR-T-терапії інших новоутворень знаходиться на різних стадіях доклінічних та клінічних випробувань.
Рак шлунка і шлунково-стравохідного з'єднання займає п'яте місце серед онкозахворювань по частоті виникнення і смертності. Епітелію в силу свого розташування недоступні для дії біологічних препаратів, але в пухлини CLDN18.2 можуть служити мішенню для терапії. CAR-T-лімфоцитів сатрикабтаген аутолейцел (сатрі-ціл, CT041), який показав задовільну переносимість та можливу ефективність у першій фазі випробувань.
Чансун Ці (Changsong Qi) з Пекінського університету з колегами та співробітниками компанії CARsgen Therapeutics провів відкриті рандомізовані випробування другої фази T041-ST-01 у 24 китайських клінічних центрах. У них взяли участь 156 дорослих пацієнтів з HER2-негативною, CLDN18.2-позитивною рефрактерною неоперабельною аденокарциномою шлунка або шлунково-стравохідної сполуки. 104 з них після лімфодеплеції до трьох разів інфузійно вводили сатрі-ціл у дозі 250 мільйонів клітин, решті 52 на розсуд лікаря призначали стандартну терапію ніволумабом, паклітакселом, доцетакселом, іринотеканом або ривоцеранібом.
В основній групі 27 відсотків учасників до цього отримали три або більше курсу хіміотерапії, 69 відсотків мали метастази в очеревину. У контрольній групі ці показники становили 19 і 60 відсотків. Медіанна загальна виживання при призначенні сатри-цілу була 7,92 місяця проти 5,49 місяця при стандартному лікуванні (p = 0,0416), а виживання без прогресування пухлини - 3,25 проти 1,77 місяця (p < 0,0001). Серйозні небажані явища були зареєстровані у 99 відсотків учасників із основної групи (найчастіше зниження рівня лейкоцитів загалом, лімфоцитів чи нейтрофілів) та 63 відсотків — із контрольної. Синдром викиду цитокінів розвинувся у 95 відсотків пацієнтів після введення сатрі-цілу. Отримані результати дозволяють розглядати застосування сатрі-целу як терапії третьої лінії при запущеному рефрактерному HER2-негативному, CLDN18.2-позитивному раку шлунка та шлунково-стравохідної сполуки. Подальшого вивчення заслуговує на його використання на більш ранніх стадіях подібних пухлин, укладають автори роботи. Раніше американські дослідники представили результати пілотних випробувань CAR-T-лімфоцитів нового покоління при рецидивуючій гліобластомі, в яких взяли участь три пацієнти. Пухлини швидко зменшилися у всіх учасників, проте у двох згодом рецидивували.