Китайські дослідники повідомили про успіх другої фази клінічних випробувань анти-CLDN18.2 Т-лімфоцитів з химерними антигенними рецепторами при рефрактерному раку шлунка і шлунково-стравохідної сполуки .
Технологія Т-лімфоцитів з химерними антигенними рецепторами (докладно про CAR-T-лімфоцити ми розповідали в матеріалі «Хімера проти раку») дозволяє досягти тривалої ремісії і навіть повного лікування у багатьох пацієнтів, яким не допомогли інші види терапії. Через певні обмеження перших її поколінь поки що до клінічного використання дійшли лише шість препаратів для лікування B-клітинних онкогематологічних захворювань та один для терапії солідної пухлини — одного з різновидів синовіальної саркоми. Розробка CAR-T-терапії інших новоутворень знаходиться на різних стадіях доклінічних та клінічних випробувань.
Рак шлунка та шлунково-стравохідної сполуки займає п'яте місце серед онкозахворювань за частотою виникнення та смертності. Приблизно у 40 відсотків пацієнтів такі пухлини інтенсивно експресують ізоформу 2 клаудину-18 (CLDN18.2). Це білок, що входить до структури щільних контактів епітеліальних клітин, специфічний для шлункового епітелію. Щільні контакти здорового епітелію через своє розташування недоступні для дії біологічних препаратів, але пухлини CLDN18.2 можуть бути мішенню для терапії. Моноклональне антитіло до цього білку золбетуксимаб вже застосовується при CLDN18.2-позитивному раку шлунка на додаток до хіміотерапії; його треба регулярно вводити. На цю ж мету націлений препарат аутологічних CAR-T-лімфоцитів сатрикабтаген аутолейцел (сатрі-ціл, CT041), який показав задовільну переносимість та можливу ефективність у першій фазі випробувань.
Чансун Ці (Changsong Qi) з Пекінського університету з колегами та співробітниками компанії CARsgen Therapeutics провів відкриті рандомізовані випробування другої фази T041-ST-01 у 24 китайських клінічних центрах. У них взяли участь 156 дорослих пацієнтів з HER2-негативною, CLDN18.2-позитивною рефрактерною неоперабельною аденокарциномою шлунка або шлунково-стравохідної сполуки. 104 з них після лімфодеплеції до трьох разів інфузійно вводили сатрі-ціл у дозі 250 мільйонів клітин, решті 52 на розсуд лікаря призначали стандартну терапію ніволумабом, паклітакселом, доцетакселом, іринотеканом або ривоцеранібом.
В основній групі 27 відсотків учасників до цього отримали три або більше курсу хіміотерапії, 69 відсотків мали метастази в очеревину. У контрольній групі ці показники становили 19 і 60 відсотків. Медіанна загальна виживання при призначенні сатри-цілу була 7,92 місяця проти 5,49 місяця при стандартному лікуванні (p = 0,0416), а виживання без прогресування пухлини - 3,25 проти 1,77 місяця (p < 0,0001). Серйозні небажані явища були зареєстровані у 99 відсотків учасників із основної групи (найчастіше зниження рівня лейкоцитів загалом, лімфоцитів чи нейтрофілів) та 63 відсотків — із контрольної. Синдром викиду цитокінів розвинувся у 95 відсотків пацієнтів після введення сатрі-цілу. Отримані результати дозволяють розглядати застосування сатрі-целу як терапії третьої лінії при запущеному рефрактерному HER2-негативному, CLDN18.2-позитивному раку шлунка та шлунково-стравохідної сполуки. Подальшого вивчення заслуговує на його використання на більш ранніх стадіях подібних пухлин, укладають автори роботи. Раніше американські дослідники представили результати пілотних випробувань CAR-T-лімфоцитів нового покоління при рецидивуючій гліобластомі, в яких взяли участь три пацієнти. Пухлини швидко зменшилися у всіх учасників, проте у двох згодом рецидивували.
