Дослідники із шести країн представили результати пілотних клінічних випробувань системи з очного імплантату та окулярів з процесором для відновлення зору з географічної атрофії сітківки. У 80 відсотків пацієнтів настало клінічно значуще підвищення гостроти зору. Звіт про проведену роботу опубліковано в The New England Journal of Medicine.
Вікова макулярна дегенерація (ВМД) є хронічним захворюванням, що вражає фоторецептори жовтої плями (ділянки сітківки, що відповідає за центральний, найбільш гострий кольоровий зір). Вона служить основною причиною сліпоти у віці 60 років і старше. Географічна атрофія - це пізня стадія сухої ВМД, при якій відбувається прогресуюча необоротна загибель фоторецепторних клітин та пігментного епітелію сітківки, що призводить до втрати зору. Ефективних методів лікування цього захворювання нині немає.
Для допомоги таким пацієнтам десять років тому було розроблено систему PRIMA (photovoltaic retina implant microarray, імплантат сітківки на основі фотоелектричної мікроматриці). В її основі лежить кристалічна кремнієва матриця розміром два на два міліметри і товщиною 30 мікрометрів з 378 пікселями 100-мікрометрової ширини, яку імплантують під ділянку сітківки, що атрофується. Закріплена на окулярах без діоптрій камера вловлює видиме світло, відправляє зображення в кишеньковий процесор, який перетворює його на випромінювання ближнього інфрачервоного спектру довжиною хвилі 880 нанометрів з можливістю регулювання збільшення та яскравості. Воно проектується на імплантовану матрицю, і вона конвертує його в електричні імпульси, які збуджують біполярні клітини сітківки, що передають інформацію з зорового нерва в мозок. Центральний зір від імплантату поєднується з природним периферичним зором.
Тепер Франк Хольц (Frank Holz) із Боннського університету з колегами з Великобританії, Німеччини, Італії, Нідерландів, США та Франції та компанією Science Corporation провели відкриті нерандомізовані проспективні випробування PRIMAvera у 17 європейських клінічних центрах. У них взяли участь 38 пацієнтів у віці 60 і більше років (в середньому 78,9 року) з географічною атрофією сітківки обох очей на грунті ВМД, підтвердженої аутофлуоресценцією очного дна та оптичною когерентною томографією, гостротою зору як мінімум 1,2 логарифії. жовтої плями більше 2,4 міліметра (тобто більше імплантату). Всім їм встановили в одне око імплантат PRIMA та навчили користування системою.
Через 12 місяців три учасники померли, один відмовився від участі в роботі, два не вийшли на контакт із дослідниками, решта 32 були доступні для оцінки ефекту. З них 30 сприймали сигнали від імплантату в центрі поля зору, і у 26 (81 відсоток; p < 0,001) спостерігалося клінічно значуще поліпшення гостроти зору (як мінімум на 0,2 logMAR, в середньому на 0,49 logMAR, максимум на 1,18 logMAR). При цьому мінімально значуще покращення було у 20 із 35 учасників вже через півроку. На 12 місяць 27 із 32 (84 відсотки) учасників за допомогою пристрою могли читати літери, цифри та слова; 69 відсотків повідомили про середню чи високу задоволеність лікуванням. Сумарно під час спостереження було зареєстровано 26 серйозних небажаних явищ у 19 учасників. 21 із них відбулося протягом двох місяців після операції, 20 дозволилися протягом наступних двох місяців. Гострота природного периферичного зору змінилася проти вихідним рівнем. Результати пілотних випробувань свідчать про те, що система PRIMA може відновити здатність до таких повсякденних завдань як читання та лист у більшості пацієнтів з географічною атрофією сітківки та суттєвою втратою зору. Можливо, в ході подальших експериментів цей ефект вдасться посилити шляхом імплантації декількох мікроматриць або мікроматриці з більшою роздільною здатністю. Раніше американським вченим в експерименті вдалося зупинити розвиток ВМД у чотирьох пацієнтів шляхом імплантації пігментного епітелію сітківки, одержаної зі стовбурових клітин. Також було показано, що знизити ризик ВМД допомагає прийом мелатоніну або харчової добавки з куркумою.